Віра, якою я живу

24/368

22 січня. Природа існує завдяки Божественній силі

Боже Слово і творіння

Він — раніш усього, і все існує в Ньому (Колос. 1:17). ВЯЖ 30.2

Що стосується нашої Землі, Святе Письмо звіщає, що справа творіння була завершена. “Діла Його були закінчені при сотворенні світу” (Євр. 4:3). Але сила Бога продовжує виявлятися в підтриманні Його створінь… Кожний подих, кожен удар серця — це свідчення про турботу Того, у Кому ми живемо, рухаємося та існуємо (Виховання та освіта, c. [130, 131]). ВЯЖ 30.3

Рік у рік земля приносить щедрі врожаї, рік у рік продовжуючи свій рух навколо Сонця… Невидима рука управляє рухом планет по їхніх небесних орбітах (Виховання та освіта, c. [99]). ВЯЖ 30.4

Небесний Бог постійно працює. Завдяки Його силі рослини набирають колір, розпускається кожен листок, розквітає кожна квітка. Кожна крапля дощу або сніжинка, кожна билинка, кожен листочок, квітка й кущ — усе свідчить про Бога. Ці незначні, такі звичні для нас явища навчають, що для безмежного Бога немає дрібниць та ніщо не випадає з Його уваги (Свідчення для Церкви, т. 8, c. [260]). ВЯЖ 30.5

Багато хто навчає, що матерія володіє життєвою енергією, має певні властивості, а тому може діяти завдяки притаманній їй енергії; що явища природи перебувають у повній гармонії із незмінними законами, над якими не має влади навіть Сам Бог. Це — фальшива наука, яка суперечить Слову Божому. Природа перебуває на службі у свого Творця. Бог справді не скасовує Своїх законів та не діє всупереч їм, але завжди використовує їх як Своє знаряддя (Патріархи і пророки, c. [114]). ВЯЖ 30.6

Діла Божих рук у природі не адекватні Самому Богові в природі… Хоч природа — це прояв Божої думки, однак не природа, а Бог, Котрий створив природу, має бути звеличений (Свідчення для Церкви, т. 8, c. [263]). ВЯЖ 31.1

У природі постійно діють Бог Отець і Син. Христос каже: “Мій Отець працює дотепер, — працюю і Я” (Івана 5:17) (Патріархи і пророки, c. [114]). ВЯЖ 31.2

Руки, котрі підтримують світи в просторі, порядок і невтомну діяльність усього в Божому Всесвіті, — це руки, котрі заради нас були прибиті до хреста (Виховання та освіта, c. [132]). ВЯЖ 31.3