Виховання та освіта

Бог у природі

“Велич Його вкрила небо, і слави Його стала повна земля!” (Авак. 3:3).

На всьому творінні можна бачити відбиток Божества. Природа свідчить про Бога. Сприйнятливий розум, зауважуючи чудеса й таємниці Всесвіту, не може не визнати дії безмежної сили. Рік у рік земля приносить щедрі врожаї, рік у рік продовжуючи свій рух навколо Сонця, і не тому, що володіє власною, притаманною їй енергією. Невидима рука управляє рухом планет по їхніх небесних орбітах. Таємниче життя наповнює всю природу, це життя підтримує незліченні світи в неосяжному просторі, воно присутнє в крихітній комасі, що летить у легенькому літньому вітерці, воно управляє крилами ластівки й насичує маленьких галасливих воронят, воно дає силу розквітнути бруньці та принести плід квітці. ВО 95.1

Та сама сила, що живить природу, діє і в людині. Ті самі величні закони, котрі керують як зіркою, так і атомом, управляють і людським життям. Закони, що керують роботою серця, регулюючи рух потоку життя до тіла, — це закони могутнього Розуму, Якому підвладна і душа. Від Нього походить життя. Тільки в гармонії з Ним можна збагнути функціонування життя. Для всіх Його створінь умова одна — життя підтримується завдяки одержанню життя від Бога, життя має перебувати в гармонії з волею Творця. Порушувати Його закон — фізичний, розумовий чи моральний — значить втратити гармонію з Усесвітом, внести розлад, анархію, руйнацію. ВО 96.1

Для людини, котра таким чином навчається тлумачити уроки природи, вона постає ніби осяяна світлом, світ стає підручником, а життя — школою. Єдність людини з природою і Богом, вселенське панування Закону, результати переступу не зможуть не впливати на розум і формування характеру. ВО 96.2

Саме ці уроки необхідно засвоїти нашим дітям. Для малої дитини, яка ще не може навчатися з друкованого слова або долучатися до рутини шкільного життя, природа є невичерпним джерелом повчання і насолоди. Серце, яке ще не закам'яніло від зіткнення зі злом, скоре на визнання Того, присутність Котрого наповнює все творіння. Вухо, котре ще не стало глухуватим від світського шуму, уважне до голосу, що промовляє через природу. І для старших літами, котрі постійно потребують її мовчазних нагадувань про духовне й вічне, уроки природи будуть не меншим джерелом задоволення і повчання. Подібно до того, як мешканці Едему навчалися зі сторінок природи, як Мойсей розпізнавав почерк Бога на Аравійських рівнинах і горах, а хлоп'ятко Ісус — на схилах Назаретських пагорбів, так і сьогодні діти можуть дізнаватися про Нього. Невидиме відкривається через видиме. На кожному земному створінні — від найвеличнішого дерева в лісі до лишайника, що чіпляється до скелі, від безкрайнього океану до крихітної мушлі на морському березі — діти можуть бачити образ і напис Бога. ВО 96.3

Наскільки це можливо, нехай дитина від найбільш раннього віку перебуває там, де перед нею відкриватиметься цей чудовий підручник. Нехай вона споглядає прекрасні картини, написані Великим Художником на мінливому полотні небес, нехай познайомиться з чудесами землі і моря, спостерігає розкриття таємниць у порах року, що змінюють одна одну, — і в усіх Його ділах пізнає Творця. ВО 97.1

Жодним іншим чином неможливо твердо й надійно закласти основу істинної освіти. Проте навіть дитина, спілкуючись із природою, знайде причину для збентеження. Вона не зможе не визнати дію антагоністичних сил. Це та сфера природи, котра потребує тлумачення. Дивлячись на зло, що виявляє себе навіть у світі природи, усі повинні засвоїти один сумний урок: “Ворог це зробив” (Матв. 13:28). ВО 97.2

Тільки у світлі, що сяє з Голгофи, можна правильно зрозуміти уроки, котрих навчає природа. Нехай з допомогою розповіді про Вифлеємську подію та Голгофський хрест буде показано, яким чином добро має перемогти зло та як кожне отримане нами благословення є даром викуплення. ВО 98.1

Руйнівне, спотворювальне зло представлене колючками, будяками і бур'янами. У співі пташки та розкритому бутоні, у дощі й сонячному світлі, у легенькому літньому вітерці та ніжній росі, у десятках тисяч створінь — від дуба в лісі до фіалки, що цвіте біля його кореня, — можна бачити відновлювальну любов. І природа продовжує звіщати нам про Божу доброту. ВО 98.2

“Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, — говорить Господь, — думки спокою, а не зло” (Єрем. 29:11). У світлі, що сяє із хреста, цю вістку можна прочитати на всьому обличчі природи. Небо звіщає про Божу славу, і земля сповнена Його багатствами. ВО 98.3