Віра, якою я живу

14 червня. Стріла смерті

Тимчасове мовчання

Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були про кінець свій (П. Зак. 32:29). ВЯЖ 200.4

Господь “не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів” (Пл. Єрем. 3:33). “Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його, бо знає Він створення наше, пам'ятає, що ми — порох!” (Псал. 103:13, 14). Він знає наше серце, оскільки читає всі таємниці нашої душі… Бог знає кінець від початку. Багато хто відійде на спокій перед вогненним випробуванням під час скорботи, яка спіткає наш світ… ВЯЖ 201.1

Якщо Ісус, Спаситель світу, молився словами: “Отче Мій, якщо можливо, хай Мене обмине ця чаша; однак не як Я хочу, а як Ти” (Матв. 26:39), то нам, смертним істотам, личить зробити те саме — покластися на мудрість і волю Божу (Поради щодо здорового способу життя, c. [375, 376]). ВЯЖ 201.2

У кращому випадку ми маємо тут лише коротке життя, і нам не відомо, коли стріла смерті уразить наше серце. Нам не відомо, коли нас буде покликано залишити цей світ з усіма його інтересами. Перед нами простягається вічність. Завіса ось-ось буде піднята. Лише кілька коротких років, і для кожного, хто сьогодні не залічений до живих, прозвучить повеління: “Неправедний нехай далі чинить неправедність… а праведний нехай далі чинить праведність, і святий хай ще освячується” (Об'явл. 22:11). ВЯЖ 201.3

Чи приготовлені ми? Чи познайомилися з Богом, Правителем Небес, Законодавцем та Ісусом Христом, Котрого Він послав у світ як Свого Представника? Коли справа нашого життя завершиться, чи зможемо ми сказати так, як сказав Христос — наш Взірець: “Я прославив Тебе на землі, завершив справу, яку Ти доручив Мені виконати… Я виявив Твоє Ім'я” (Івана 17:4-6)? ВЯЖ 201.4

Ангели Божі намагаються відволікти нас від самих себе та від земного. Нехай же їхня праця не буде даремною (Служіння зцілення, c. [454]). ВЯЖ 201.5