Віра, якою я живу

150/368

28 травня. Правильне волевиявлення

Освячення і християнський досвід

Адже то Бог за Своєю доброю волею викликає у вас і бажання, і дію (Филп. 2:13). ВЯЖ 179.5

Бог обіцяє: “І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем” (Єрем. 29:13). ВЯЖ 180.1

Серце має повністю покоритися Богові, щоб відбулося перетворення, унаслідок якого в нас може бути відновлений образ Божий (Дорога до Христа, c. [43]). ВЯЖ 180.2

Чиста релігія безпосередньо пов'язана з людською волею. Воля — це панівна сила єства людини, що підкоряє собі всі інші її можливості. Воля — це не смак або схильність, а здатність вирішувати, вона виробляє в людських синів послух або непослух Богові (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [513]). ВЯЖ 180.3

Спаситель каже: “Кожний з вас, хто не відречеться всього свого майна, не може бути Моїм учнем” (Луки 14:33). Ми маємо позбутися всього, що відвертає наше серце від Бога. Багатство є ідолом багатьох людей. Любов до грошей, бажання розбагатіти — це золотий ланцюг, який зв'язує їх із сатаною. Інші понад усе шукають світської слави й почестей. Життя без турбот та обов'язків — ідол багатьох людей. Але ці рабські пута необхідно розірвати. Ми не можемо наполовину належати Господу, а наполовину — світові. Якщо ми не належимо повністю Богові, то ми не Його діти… ВЯЖ 180.4

Однак прагнення до святості може залишитися тільки добрим наміром і не принести жодної користі. Чимало людей загинуть, хоч мали надію й бажання стати справжніми християнами. Однак свою волю вони не підкорили Богові і сьогодні не зробили цього вибору — бути християнами (Дорога до Христа, c. [44-48]). ВЯЖ 180.5

Господь не спасає нас колективно. Кожен особисто має зробити свій вибір. Кожен повинен прийняти Божу благодать для своєї душі, і ніхто не може вирішити за іншого, у якому напрямку йому йти (Наставник молоді, 17 жовтня 1895 р.). ВЯЖ 180.6

Чисте, благородне життя, життя перемоги над апетитом і пожадливістю можливе для всіх, хто з'єднає свою слабку, хитку людську волю зі всемогутньою, непохитною волею Бога (Служіння зцілення, c. [176]). ВЯЖ 180.7