Віра, якою я живу

27 травня. Не соромтеся Христа

Освячення і християнський досвід

Бо я не соромлюся Радісної Звістки [Христа]; адже вона — Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше — юдеєві, а тоді — грекові (Римл. 1:16). ВЯЖ 178.4

Багато молодих людей не мають Духа Христа. Любов Божа не живе в їхніх серцях, тому всі природні нахили долають їх, а Дух Божий та спасіння відкинуті. ВЯЖ 178.5

Послідовники релігії Ісуса не будуть соромитися або боятися нести хрест перед тими, хто має більше досвіду. Якщо вони справді хочуть чинити правду, то бажатимуть отримувати різну допомогу від більш досвідчених християн. Їм з радістю допоможуть; серця, зігріті любов'ю до Бога, не спотикатимуться через другорядні речі в житті християнина. Вони говоритимуть про те, до чого спонукає їх Божий Дух. Вони будуть співати й молитися про це. Однак відсутність духовного стрижня і святого життя гальмує розвиток молодих. Їхнє життя засуджує їх; вони не живуть так, як повинні жити християни, тому не мають відваги перед Богом і трепету перед Церквою (Свідчення для Церкви, т. 1, c. [154]). ВЯЖ 179.1

Ми маємо говорити про милосердя й люблячу турботу Бога, про незміну глибину любові Спасителя. Наші слова повинні бути словами хвали й подяки. Якщо розум і серце сповнені любові Божої, це виявиться в розмові. Неважко поділитися тим, що становить сенс нашого духовного життя (Наочні уроки Христа, c. [338]). ВЯЖ 179.2

Ніколи не соромтеся своєї віри, ніколи не переходьте на бік ворога. “Ви — світло для світу” (Матв. 5:14). Ваша віра має відкритися, як дорогоцінна істина — істина, яку всі можуть мати та яку всі повинні мати, якщо хочуть спастися… Але нам треба боротися добрим подвигом віри, залишатися твердими, непохитними, завжди відзначатися в Господньому ділі (див. 1 Кор. 15:58) (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [520, 521]). ВЯЖ 179.3

Мимовільний, неусвідомлений вплив святого життя — це найпереконливіша проповідь на користь християнства. Аргументи, навіть найвагоміші, можуть викликати тільки протидію, але благочестивий приклад володіє силою, котрій неможливо опиратися (Дії апостолів, c. [511]). ВЯЖ 179.4