Служіння зцілення

Сила волі

Спокушуваний повинен розуміти, що таке справжня сила воді. Це сила, що управляє природою людини, — сила рішення, сила вибору. Усе залежить від правильної дії волі. Бажання добра і чистоти — похвальне бажання, коли воно знаходить реалізацію в нашому житті; але якщо ми обмежуємося тільки бажаннями, це не принесе нам жодної користі. Чимало людей зазнають краху в житті, хоч вони сподівалися і прагнули перемогти свої лихі нахили. Вони не підкоряють своєї волі Богові, не обирають служити Йому. СЗ 122.2

Бог наділив нас правом вибору, і ми повинні цим скористатися. Ми не можемо змінити своїх сердець, не можемо управляти власними думками, спонуканнями, уподобаннями. Ми не можемо зробити себе чистими, придатними для служіння Богові. Але ми можемо обрати служіння Йому; можемо віддати Йому нашу волю, і тоді Він діятиме в нас, викликаючи бажання й дію за Своєю доброю волею. Таким чином Христос управлятиме всім нашим єством. СЗ 122.3

Внаслідок правильного застосування волі, у житті може відбутися цілковита зміна. Підкоряючи свою волю Христу, ми з'єднуємося з Божественною силою. Отримуємо силу згори, котра робить нас непохитними. Чисте, благородне життя, життя перемоги над апетитом і пожадливістю можливе для всіх, хто з'єднає свою слабку, хитку людську волю із всемогутньою, непохитною волею Бога. СЗ 122.4

Люди, котрі борються з владою апетиту, мають бути навчені принципів здорового способу життя. Їм необхідно показати, що порушення законів здоров'я шляхом створення сприятливих умов для захворювання та потурання протиприродним бажанням закладає підвалину для звички вживати спиртні напої. Тільки живучи у згоді з принципами здоров'я, вони зможуть сподіватися на звільнення від бажання вживати протиприродні збуджуючі речовини. Покладаючись на Божественну силу, здатну розірвати кайдани апетиту, вони повинні співпрацювати з Богом, дотримуючись Його як моральних, так і фізичних законів. СЗ 123.1

Ті, хто намагається здійснити у своєму житті реформу, мають бути забезпечені роботою. Жодну здатну працювати людину не потрібно вчити чекати на безкоштовну їжу, одяг чи житло. Задля їхнього добра, а також задля добра інших людей, необхідно винайти якийсь засіб, за допомогою якого вони могли б повертати частку, рівноцінну отриманій ними. Заохочуйте кожну спробу утримання самого себе. Це зміцнить почуття власної гідності і шляхетної незалежності. А участь тіла й розуму в корисній роботі — суттєвий захист від спокуси. СЗ 123.2