Віра, якою я живу

11 травня. Необхідне перетворення серця

Народження згори

У відповідь Ісус сказав йому: Знову й знову запевняю тебе: коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства! (Івана 3:3). ВЯЖ 160.4

Никодим посідав високе й відповідальне становище серед представників єврейської нації… Учення Ісуса схвилювало його, як і інших людей… він вирішив більше дізнатися про ці чудові істини… ВЯЖ 160.5

Никодим прийшов до Господа, аби подискутувати з Ним, однак Ісус відразу ж виклав перед ним фундаментальні принципи істини, наголосивши: “Ти потребуєш не стільки теоретичних знань, скільки духовного відродження; ти маєш потребу не в задоволенні своєї цікавості, а в оновленні серця. Ти повинен прийняти нове життя згори, перш ніж зможеш оцінити небесне” (Христос — надія світу, c. [167-171]). ВЯЖ 160.6

Зміна серця, образно названа народженням згори, може відбутися тільки під могутнім впливом Святого Духа… Гординя й себелюбство опираються Божому Духові. Кожна природна схильність душі чинить опір змінам, коли замість хворобливої зарозумілості й гордості там запанують лагідність і покірність Христа. Але якщо ми бажаємо стати на шлях до вічного життя, то не повинні прислухатися до нашіптування власного “я”. Покірно, з розбитим серцем необхідно благати нашого Небесного Отця: “Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови” (Псал. 51:12). Отримуючи Божественне світло та співпрацюючи з небесними ангелами, ми “народжуємося згори”, силою Христа очищені від скверни гріха (Наставник молоді, 9 вересня 1897 р.). ВЯЖ 161.1

Могутня сила Святого Духа здійснює повне перетворення в характері людини, роблячи її новим творінням у Христі Ісусі… Слова та вчинки передають любов Спасителя. Припиняється боротьба за першість. Власне “я” відкинуте. Ім'я Ісуса написане на всьому, що вона робить і про що говорить (Рев'ю енд Геральд, 10 червня 1902 р.). ВЯЖ 161.2

Хіба перетворене життя такої людини не являє собою найбільше чудо? Хіба існує непосильна справа для людини, котра вірою приймає Божественну силу? (Свідчення для Церкви, т. 9, c. [152]). ВЯЖ 161.3