Віра, якою я живу

12 травня. Благословення смиренної людини

Народження згори

Ісус покликав дитину, поставив її серед них і сказав: Запевняю вас: якщо не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне (Матв. 18:2, 3). ВЯЖ 161.4

Безпорадний грішник має триматися за Христа, як за свою єдину надію. На мить послабивши хватку, він наразить на небезпеку власну душу й душі оточуючих. Тільки тренуючи живу віру, ми перебуваємо в безпеці. Проте вчинення будь-якого відомого гріха, нехтування відомими обов'язками вдома чи поза ним руйнує віру й відокремлює душу від Бога. ВЯЖ 161.5

Ніщо не є таким огидним для Бога, як дух самовпевненості. У житті Петра був сумний урок, який має слугувати пересторогою для всіх, хто визнає себе послідовником Христа. Спаситель чесно попередив його про прийдешню небезпеку, але, самовпевнений та самовдоволений, він відстоював свою незмінну вірність і завзяття, заявивши, що готовий піти за своїм Учителем до в'язниці й на смерть. Випробування спіткало Петра тоді, коли над учнями знялася буря, коли їхній Господь зазнав приниження. Натхненне перо записало сумні слова: “Тоді всі учні, залишивши Його, втекли” (Матв. 26:56). А гарячий, ревний, самовпевнений Петро кілька разів відрікся від свого Господа. Після цього він глибоко розкаявся, однак цей приклад має слугувати для всіх попередженням остерігатися самовпевненості й самоправедності (Рукопис 1, 1878 р.). ВЯЖ 162.1

Люди, які впокорюються подібно до малої дитини, будуть навчені Богом. Господь не залежить від жодних людських талантів, адже Він Сам — Джерело всіх досконалих дарів. Найлагідніша людина, якщо вона любить і боїться Бога, є володарем небесних дарів. Господь може використовувати таку людину, оскільки вона не прагне працювати самостійно відповідно до власних стандартів. Вона працює зі страхом і тремтінням, щоб не зіпсувати зразок. Її життя — це відображення життя Христа (Лист 9, 1899 р.). ВЯЖ 162.2

Ми маємо постійно плекати лагідність і покірність, якщо хочемо мати дух Христа (Рукопис 1, 1878 р.). ВЯЖ 162.3