Боротьба і мужність

6 червня. П'ять гладеньких камінців

“І сказав Давид: ‘Господь, що врятував мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филистимлянина’. І сказав Саул: ‘Іди, і нехай Господь буде з тобою!’” (1 Сам. 17:37; див. також 1 Сам. 17:28-37). БМ 181.1

Давид, побачивши, що Ізраїль охоплений страхом, і дізнавшись про те, що кожного дня ізраїльтяни зазнають такої наруги від филистимлянина і немає жодного воїна, котрий змусив би його замовкнути, сповнився обурення. Давида охопило палке бажання відстояти честь Живого Бога і Його народу (Патріархи і пророки, c. [645]). БМ 181.2

Давид у своїй покорі, бажаючи захистити честь Бога і Його народу, запропонував битися із цим хвальком. Саул віддав Давиду власні царські обладунки. Однак юнак не погодився носити їх. Він зняв із себе царські обладунки, оскільки не випробував їх. Він випробував Бога і, довірившись Йому, здобув особливу перемогу. Якби Давид одягнув обладунки Саула, це створило б враження, ніби він — воїн, тоді як насправді він був маленьким Давидом, який пас овець. Він не хотів, аби будь-яка заслуга була приписана обладункам Саула, бо вірив у Господа Бога Ізраїлевого (Свідчення для Церкви, т. 3, c. [219]). БМ 181.3

Вибравши п'ять гладеньких камінців з потоку, він поклав їх до своєї торби і з пращею в руках почав наближатися до филистимлянина. Велетень сміливо вийшов назустріч, думаючи, що побачить одного з наймогутніших воїнів Ізраїлю. Його зброєносець ішов перед ним, а сам він мав такий вигляд, ніби наперед смакував перемогу. Підійшовши ближче, Ґоліят побачив лише підлітка, котрого називали хлопчиком через його юний вік. Обличчя Давида пашіло здоровим рум'янцем, а відсутність військових обладунків вигідно підкреслювала його гарну статуру; однак поміж юнаком і масивними розмірами филистимлянина був помітний контраст. БМ 181.4

Ґоліят сповнився подиву й гніву. “Чи я пес, — вигукнув він, — що ти вийшов на мене з києм?” Після цього він спрямував на Давида потік найжахливіших проклять від імені всіх відомих йому богів. Він кричав, глузуючи: “Ходи ж до мене, а я твоє тіло віддам птаству небесному та звірині польовій” (Патріархи і пророки, c. [647]). БМ 181.5