Виховання та освіта

Життя великих людей

“Плід праведного — дерево життя” (Прип. 11:30).

Священна історія містить багато прикладів результатів справжніх виховання й освіти. Вона розповідає про багатьох благородних мужів, характери яких формувалися під Божественним керівництвом; мужів, життя котрих стало благословенням для ближніх і котрі були представниками Бога у світі. Серед них Йосип і Даниїл, Мойсей, Єлисей і Павло — найбільші державні діячі, наймудріший законодавець, один із найвірніших реформаторів та найвидатніший учитель, котрого будь-коли знав світ і котрий поступався лише перед Тим, Хто говорив так, як не говорила жодна людина. ВО 43.4

У ранні роки, саме в пору переходу від юності до зрілості, Йосип і Даниїл були відірвані від своїх домівок та відведені в полон до язичеських країн. Йосип особливим чином зазнав спокус, якими супроводжуються великі зміни долі. Ніжно виплекана дитина в батьківській оселі, раб у домі Потіфара, а згодом довірена особа і компаньйон, ділова людина, яка здобула освіту шляхом навчання, спостереження та спілкування з людьми; державний злочинець у підземній в'язниці фараона, несправедливо засуджений, без надії на виправдання та перспективи звільнення; муж, покликаний під час великої кризи до управління державою, — що допомогло Йосипові зберегти свою цілісність? ВО 44.1

Ніхто не може перебувати на висоті, не наражаючись на небезпеку. Як під час бурі квітка в долині залишається неушкодженою, а дерево, що росте на вершині гори, буває вирване з корінням, так і люті спокуси не торкаються людей, котрі мають скромне місце в житті, напосідаючи натомість на тих, хто займає у світі високе становище успіху і слави. Але Йосип однаково витримав випробування як недолею, так і успіхом. Як у в'язничній камері, так і в палаці фараона він виявив однакову вірність. ВО 44.2

З дитинства Йосип був навчений любити й боятися Бога. Не раз у наметі свого батька, під зорями сирійського неба він чув розповідь про нічне видіння в Бет-Елі, про драбину між Небом і землею та ангелів, які підіймалися і спускалися по ній, та про Того, Хто з вишнього престолу з'явився Якову. Він чув розповідь про боротьбу поблизу Яббока, коли, зрікшись виплеканих гріхів, Яків вийшов переможцем й отримав титул Божого князя. ВО 45.1

Чисте просте життя Йосипа — хлопчика-пастушка, що випасав отари свого батька, сприяло розвиткові як фізичних, так і розумових сил. Спілкуючись із Богом через природу та вивчаючи великі істини, котрі як священна довіра передавалися від батька до сина, він набував сили розуму й непохитності принципів. ВО 45.2

У критичний час свого життя, під час тієї жахливої подорожі з батьківського дому в Ханаані до рабства, що чекало на нього в Єгипті, востаннє споглядаючи пагорби, за якими ховалися намети його родини, Йосип згадав про Бога свого батька. Він пригадав уроки свого дитинства і з трепетом у душі прийняв тверде рішення залишитися вірним — завжди чинити так, як личить підданому Небесного Царя. ВО 45.3

Провадячи гірке життя чужинця й раба, перебуваючи в оточенні порочних видовищ та звуків, серед спокус язичеського поклоніння з усіма його принадами багатства, культури й царської пишності, Йосип був непохитний. Він засвоїв науку послуху обов'язкові. Вірність, виявлена на будь-якій посаді — від найскромнішої до найвищої, — виховала всі його здібності для звершення найвищого служіння. ВО 45.4

Коли Йосип був покликаний до царського двору, Єгипет являв собою найвеличнішу з держав. Що стосується цивілізації, мистецтва й науки, Єгипет не мав собі рівних. У період надзвичайних труднощів і небезпеки Йосип управляв справами царства і робив це так, що завоював довір'я царя й народу. Фараон “настановив його паном над домом своїм, і володарем над усім маєтком своїм, щоб в'язнив він його можновладців по волі своїй, а старших його умудряв” (Псал. 104:21, 22). ВО 46.1

Богонатхненна Книга відкриває нам секрет життя Йосипа. Виголошуючи благословення над своїми дітьми словами, сповненими Божественної сили й краси, Яків так сказав про свого улюбленого сина: ВО 46.2

“Йосип — вітка родюча, вітка родючая над джерелом, її віття по муру спинається. І огірчили його та з луку стріляли, і зненавиділи були стрільці його. Та зостався міцним його лук, і стали пружні рамена його рук, — від рук Сильного Якового... Проси ти від Бога, свого Отця, — і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього — і Він благословить тебе благословенням небес, що на висоті, благословенням безодні, що долі лежить... Благословення батька твого стали сильнішівід благословення батьків моїх, — аж до пожаданих висот віковічних. Нехай вони будуть на голову Йосипову, на маківку вибраного з-поміж братів своїх!” (Бут. 49:22-26). ВО 46.3

Вірність Богові, віра в Невидимого були якорем Йосипа. У цьому криється його сила. ВО 47.1

“І стали пружні рамена його рук, — від рук Сильного Якового”. ВО 47.2