Від усього серця

118/374

19 квітня. Скільки разів прощати?

“Відповідає йому Ісус: Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім” (Матв. 18:22). ВУС 122.1

“Тоді підійшовши до Нього, Петро сказав: Господи, як згрішить мій брат проти мене, чи маю йому прощати до семи разів? Відповів йому Ісус: Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім”... ВУС 122.2

“Тож Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, що хотів розрахуватися зі своїми рабами. Як почав він розраховуватися, привели до нього одного, що був винен десять тисяч талантів. А як той не мав чим віддати, пан наказав продати його, і жінку, і дітей, і все, що має, і віддати борг. Тоді раб, упавши ниць, кланявся йому й благав: Потерпи ще мені — й усе тобі віддам. Змилосердившись, пан того раба відпустив його й простив йому борг. ВУС 122.3

Коли вийшов той раб, він зустрів іншого раба, який був винен йому сто динаріїв, схопив його, почав душити, проказуючи: Віддай те, що винен! А той другий раб, упавши, благав його, кажучи: Потерпи мені, я все тобі віддам. Він же не забажав”... ВУС 122.4

Ця притча покликана показати дух чуйності та співчуття, який ми повинні виявляти стосовно ближніх. Дароване царем прощення служить символом надприродного прощення — Божественного прощення всілякого гріха. Христос представлений в образі царя, який, спонукуваний співчуттям, пробачив своєму рабові його борг... ВУС 122.5

Коли боржник заблагав про відстрочення сплати боргу, пообіцявши: “Потерпи ще мені — й усе тобі віддам”, винесений йому вирок був скасований, весь борг прощений, і незабаром йому випала нагода вчинити так само, як вчинив з ним його цар, пробачивши його... Однак той, з ким повелися так милостиво, зі своїм ближнім повівся зовсім інакше... ВУС 122.6

Урок цієї притчі в тому, що ми повинні мати в собі дух справжнього прощення, як і Христос прощає грішників, нездатних сплатити свій величезний борг. Ми повинні пам'ятати, що Христос сплатив неймовірну ціну за заблудлих людей, тому повинні ставитися до них як до тих, хто за правом належить Христові (Рев'ю енд Геральд, 3 січня 1899 р.). ВУС 122.7