Від усього серця

15 квітня. Хто боїться Бога

“Бо тому, хто має, дано буде, і матиме ще більше; а в того, який не має, то й те, що має, забране буде в нього” (Матв. 25:29). ВУС 118.1

Ті, хто приймає Ісуса як свого особистого Спасителя, житимуть життям покори, терпіння й любові. Вони віддали себе Господові не заради отримання прибутку. Вони стали єдиними з Христом, як і Христос — єдиний з Отцем, і щодня отримують свою нагороду, будучи співучасниками покори, спаплюження, самозречення та самопожертви Христа. Вони знаходять радість у дотриманні Божих заповідей. В істинному служінні вони здобувають надію, мир і втіху; з вірою й мужністю вони йдуть уперед шляхом послуху, слідуючи за Тим, Хто віддав Своє життя за них. Своїм посвяченням і самозреченням вони відкривають світу істину, яка міститься в словах: “І живу вже не я, а Христос живе в мені”. ВУС 118.2

“Змовлялись тоді один з одним і ті, хто страх перед Господом має, — і прислухавсь Господь, і почув, і перед обличчям Його була писана пам'ятна книга про тих, хто страх перед Господом має, і хто поважає Ймення Його”, — пише пророк Малахія. Чи були їхні слова один одному словами невдоволення, причіпок, жалю до себе? Ні, на відміну від повсталих проти Бога, ті, хто боїться Його, говорять слова мужності, подяки та хвали. Вони не омивають жертовник Божий слізьми та стогонами, а приходять з обличчями, осяяними променями Сонця праведності, і славлять Бога за Його доброту. ВУС 118.3

Такі слова наповнюють Небо радістю. Ті, хто промовляє їх, можуть бути бідними на світські надбання, але, вірно віддаючи Богові частину, яку Він вважає Своєю, вони визнають свою заборгованість перед Ним. У їхньому життєписі немає розділів, заповнених служінням самим собі. У любові й подяці, з піснями радості на вустах вони несуть свої дари Богові, повторюючи за Давидом: “Бо все це — від Тебе, і з Твоєї руки дали ми Тобі”. “І будуть Мені вони власністю, — каже Господь Саваот, — на той день, що вчиню, і змилосерджусь над ними, як змилосерджується чоловік над синами своїми, що служать йому”... ВУС 118.4

Ті, хто істинно служить Богові, боятимуться Його, але не як негідний раб, який сховав свій талант у землі зі страху, що Господь отримає Своє. Вони боятимуться зганьбити свого Творця невмінням удосконалити свої таланти (Рев'ю енд Геральд, 5 січня 1897 р.). ВУС 118.5