Від усього серця

15 березня. Слідами Христа

“Плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі. Він... понизив Самого Себе, прийнявши образ раба, поставу подобі людини, і з вигляду був як людина” (Филп. 2:5-7). ВУС 87.1

Син Божий... залишив Свої багатства, честь і славу та зодягнув Свою Божественність у людське тіло, щоб люди могли з'єднатися з Божественністю і стати учасниками Божественної природи. Він прийшов не для того, щоб оселитися в царських палацах, жити без праці і турбот та бути забезпеченим усіма зручностями, яких так прагне людська природа. Світ ніколи не бачив свого Господа в достатку. На небесній раді Він прийняв рішення стати в ряди бідних і пригноблених... навчитися ремесла Свого земного батька. Він прийшов у світ, щоб бути відновником характеру, і привносив у всю Свою працю досконалість, щоб наділити нею характер, який перетворював Своєю Божественною силою. ВУС 87.2

Ісус не уникав спілкування зі Своїми співвітчизниками. Він працював серед людей усіх верств і був названий другом грішників, аби всі могли познайомитися з Богом, Котрий з'явився в тілі. Христос володів абсолютним правом на все існуюче, однак присвятив Себе життю в бідності, щоб ми збагатилися небесним скарбом. Повелитель у небесних дворах, Він зайняв найскромніше становище на Землі. Багатий, Він зубожів заради нас... ВУС 87.3

На короткий час Господь дозволяє Своєму народові бути Його управителями, щоб випробувати їхній характер. У цей час вони вирішують свою вічну долю. Якщо протидіятимуть Божій волі, то не зможуть належати до царської родини... ВУС 87.4

Про дію благодаті в серці можна судити по тому, чи робимо ми добро ближнім у міру наших сил. Доказом нашої любові служать христоподібний дух, бажання ділитися з ближніми тим, чим наділив нас Бог, готовність до самозречення і самопожертви заради просування Божої справи й допомоги стражденному людству. Ми не повинні проходити повз людей і справ, які потребують нашої щедрості... ВУС 87.5

Господь працюватиме руками тих, хто віддасть себе на служіння Йому. Але це служіння має бути від щирого серця... Коли серце буде віддане Богові, наші таланти, наші сили, наше майно, усе, чим ми володіємо і чим є, будуть присвячені Йому на служіння (Рев'ю енд Геральд, 15 травня 1900 р.). ВУС 87.6