Від усього серця

16 березня. Богові потрібні наші таланти

“Бо ми є Божими співпрацівниками” (1 Кор. 3:9). ВУС 88.1

Наша заборгованість перед Богом і наша повна залежність від Нього повинні привести нас до усвідомлення, що Він — Податель усіх наших благословень, а наші дари — ознака того, що ми визнаємо це. Він вимагає, щоб частину щедрот, якими Він нас обдаровує, ми повертали Йому. Віддаючи Богові належне, ми проголошуємо світові, що всі милості походять від Нього, що все, чим володіємо, належить Йому... ВУС 88.2

Коли євреї звершували свої подячні служіння після збирання врожаю, вони приносили жертви Богові. Нам може видатися дивним, що жертвоприношення становили таку важливу частину загального тріумфу, і на перший погляд це справді дивне поєднання — жертви тварин і вияв радості. Однак це ґрунтувалося на істинній основі, оскільки Сам Христос був об'єктом цих церемоніальних служінь. Коли під час святкових зібрань проливалася кров і приносилися жертви Богові, народ дякував Йому не тільки за теперішні милості, а й за обітницю Спасителя, і таким чином підтверджував істину, що без пролиття крові Божого Сина не може бути прощення гріхів... ВУС 88.3

Господь наділив чоловіків і жінок талантами, щоб вони мали більше можливостей вшанувати і прославити Його. Одним Він довірив гроші, іншим — особливі здібності до служіння, а комусь — такт і вплив. В одних п'ять талантів, в інших — два, у ще інших — один. Від найвищих до найскромніших — кожен наділений якимось даром. Ці таланти — не наша власність. Вони належать Богові. Він віддав їх нам для сумлінного використання й одного разу зажадає звіту за них. ВУС 88.4

Ми щодня повинні осягати великий урок про те, що ми — управителі Божих дарів, бо розпоряджаємося грошима, розумом, впливом. Як управителі Господніх дарів, ми повинні пускати їх в обіг, якими б маленькими вони не були... ВУС 88.5

Яким би малим не видавався ваш талант, використовуйте його в Божому служінні, адже він потрібен Господу. Якщо його використовувати мудро, ви зможете привести до Бога одну душу, яка теж присвятить свої сили і здібності на служіння Господу. Ця душа придбає інші душі, і так один талант, відданий на справу, зможе придбати безліч талантів (Рев'ю енд Геральд, 24 листопада 1896 р.). ВУС 88.6