Від усього серця
14 березня. Зразок щедрості
“Хто сіє скупо, той скупо і жатиме, а хто сіє щедро, той і щедро пожне”. (2 Кор. 9:6). ВУС 86.1
Щедрість — один із проявів дії Святого Духа, і коли народ, який називає себе Божим, не повертає в дарах і приношеннях те, що належить Господу, то зазнає духовної втрати... ВУС 86.2
Краще не давати взагалі, ніж давати скупо, бо, віддаючи свої кошти без добровільного духу, ми висміюємо Бога. Будемо пам'ятати, що ми маємо справу з Тим, від Кого отримуємо кожне благословення. Хто читає кожну думку серця, кожний намір розуму. ВУС 86.3
Апостол Павло мав особливе доручення для братів у Коринті. В Єрусалимі лютував голод, тому “постановили учні, кожний з них, по спроможності надіслати допомогу братам, які жили в Юдеї”. Вони сповіщали про ці потреби церквам, розраховуючи зібрати невелику суму для нужденних святих, і в молитві виклали цю потребу Господу. ВУС 86.4
Однак віруючі з Македонії, керовані Божим Духом, по-перше, цілковито присвятили себе Богові, а потім віддали все, що мали. Вони вважали перевагою виявити таким чином свою довіру до Бога. Македонські віруючі були бідними, однак їх не потрібно було примушувати до цього служіння. Вони зраділи, отримавши можливість жертвувати зі своїх коштів. Вони самі виявили ініціативу і зробили приношення у своїй христоподібній простоті, у чистоті і любові до братів, відмовляючи собі в їжі й одязі у випадках, коли не було грошей. А коли апостоли спробували їх стримати, македоняни благали їх прийняти пожертвування і доставити його нужденним святим. ВУС 86.5
Це самозречення і самопожертвування перевершило всі очікування Павла, і він сповнився подяки. Натхнений їхнім прикладом, він у Посланні попросив Тита спонукати церкву в Коринті до такого ж доброго діла... ВУС 86.6
“Ми попросили Тита, аби він, як розпочав у вас цю благодійну справу, так і закінчив. І оскільки ви в усьому маєте достаток: у вірі, слові, знанні, в різних турботах, у вашій любові до нас, — то і в цій доброчинній справі збагачуйтеся”. ВУС 86.7
Цей порив з боку македонян був натхнений Богом, аби пробудити в Коринтській церкві дух щедрості (Рев'ю енд Геральд, 15 травня 1900 р.). ВУС 86.8