Від усього серця

18 січня. Дослідження Біблії зміцнює розум

“Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!” (Псал. 119:40). ВУС 30.1

Богонатхненна Книга книг, здатна “тебе зробити мудрим для спасіння”, щоб “Божа людина була досконала, на всяке добре діло готова”, має повне право на найбільш шанобливе ставлення до неї. Поверхове вивчення Божого Слова не відповідає вимогам, які воно нам висуває, і не приносить нам обіцяної користі... Перечитувати щодня кілька розділів або вивчати напам'ять певну кількість віршів без вдумливого дослідження значення даного тексту — користі від цього небагато. ВУС 30.2

Досліджувати один конкретний уривок доти, доки його значення не стане зрозумілим, і встановити його зв'язок з Планом спасіння набагато корисніше, ніж прочитати безліч розділів без певної мети і не взяти з них жодної настанови. Ми не зможемо почерпнути мудрість з Божого Слова, не присвячуючи час його старанному молитовному вивченню. Звичайно, у Біблії є уривки з очевидним значенням, які важко не зрозуміти, однак є й такі, значення яких не видно з першого погляду, оскільки істина не лежить на поверхні... ВУС 30.3

Жодне інше дослідження не здатне так наситити енергією розум, так зміцнити інтелект, як дослідження Божого Слова. Жодна інша книга не володіє такою силою підносити думки й оживляти здібності, як Біблія, що містить найбільш облагороджувальні істини. Якби ми вивчали Боже Слово, як належить, то володіли б такою широтою розуму і цілеспрямованістю, таким благородством характеру, які рідко побачиш у наш час... ВУС 30.4

З усіх книг, що наводнили світ, якими б цінними вони не були, Біблія залишається Книгою книг, найбільш гідною нашого вивчення і захоплення. У ній не тільки викладена історія цього світу, а й описаний світ прийдешній. Вона містить повідомлення про чудеса Всесвіту, відкриває нашому розумінню характер Творця неба і землі... ВУС 30.5

Дослідник Біблії веде бесіду з патріархами і пророками. Він дотикається до істини, зодягненої у величну мову, і ця істина справляє потужний вплив на розум, підносить думки від земного до слави майбутнього безсмертного життя. Хіба може людська мудрість зрівнятися з об'явленням Божої величі? (Ознаки часу, 30 січня 1893 р.). ВУС 30.6