Від усього серця

17 січня. Бог звертається

“Хіба не палало наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та пояснював нам Писання?” (Луки 24:32). ВУС 29.1

Після смерті Христа двоє учнів поверталися з Єрусалима до Еммауса, обговорюючи те, що сталося на Голгофі. Дорогою до них приєднався Сам Христос, Якого не впізнали засмучені подорожні. Їхня віра померла разом з їхнім Господом, а засліплені невір'ям очі не впізнали воскреслого Спасителя. Ідучи поруч з учнями, Ісус дуже хотів відкритися їм, проте заговорив з ними просто як попутник: “Що це за справа, над якою міркуєте між собою, ідучи? І чого ви сумні?” Здивувавшись Його словам, вони запитали, хіба Він не був у Єрусалимі і не чув про розп'яття Пророка, сильного ділом і словом. “А ми сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїля”, — сумно закінчили учні. ВУС 29.2

“О нерозумні й повільні серцем, аби вірити в усе, що говорили пророки! — сказав Ісус. — Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у Свою славу? І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм з усього Писання те, що стосувалося Його”... ВУС 29.3

Учні упустили з уваги обітниці, пов'язані з пророцтвами про смерть Христа, але коли Він нагадав про них, їхня віра відродилася, а після того як Христос відкрився їм, вони вигукнули: “Хіба не палало наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та пояснював нам Писання?”... ВУС 29.4

Якщо ми будемо досліджувати Писання, наші серця палатимуть у нас, коли його істини відкриватимуться нашому розумові. Наші надії засяють, коли ми будемо просити про обітниці, розсипані у Святому Письмі як перли. Вивчаючи історію патріархів і пророків, людей, котрі любили й боялися Бога і ходили з Ним, наші душі освітяться духом, який оживляв їх... ВУС 29.5

Люди запитують себе: “Чому в наших церквах занепадає духовна сила? ” Відповідь така: “Ми дозволяємо стороннім речам відволікати наш розум від Слова”... Слово живого Бога не просто записане на папері, воно звертається до нас. Це Божий голос, що говорить до нас так реально, ніби ми чуємо його власними вухами. Якби ми усвідомили це, то з яким благоговінням відкривали б Слово Боже, з якою ревністю досліджували б його сторінки! (Рев'ю енд Геральд, 31 березня 1903 р.) ВУС 29.6