Від усього серця

15 липня. Йосип, прообраз Христа

“Ви задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, — щоб заховати при житті великий народі” (Бут. 50:20). ВУС 211.1

Яків передбачив радісне майбутнє для більшості своїх синів. Найбільш красномовними та сповненими надії виявилися його слова, сказані про Йосипа: “Йосип — вітка родюча, вітка родючая над джерелом, її віття по муру спинається. І огірчили його та з луку стріляли, і зненавиділи були стрільці його. Та зостався міцним його лук, і стали пружні рамена його рук, — від рук Сильного Якового”... ВУС 211.2

Життя Йосипа слугує наочною ілюстрацією життя Христа. Брати Йосипа мали намір вбити його, але після всього погодилися продати його в рабство, щоб перешкодити йому піднестися над ними. Вони думали, що відправили його туди, звідки він більше не потривожить їх своїми сновидіннями та де не буде жодної можливості здійснитися цим снам. Однак Бог перетворив злочин, на який вони пішли, на благо, щоб зробити те, чому вони намагалися перешкодити, — поставити Йосипа над ними... ВУС 211.3

Йосип ходив з Богом. І коли він опинився у в'язниці та страждав через свою невинність, він покірно й без нарікань терпів це. Розповідь про його самовладання, про його терпіння під час страждань і про його непохитну вірність записана для користі всіх тих, хто житиме на Землі після нього... ВУС 211.4

Життя Ісуса, Спасителя світу, було зразком любові до людей, доброти та святості. Однак Його зневажали й ображали, над Ним насміхалися з тієї лише причини, що Його праведне життя незмінно викривало гріх. Його вороги не заспокоїлися доти, доки не наклали на Нього рук, щоб видати Його на ганебну смерть. Він помер за провини людства та, страждаючи від найжорстокіших мук, смиренно пробачив Своїх убивць. Він воскрес із мертвих, вознісся до Свого Отця, прийняв силу та владу й повернувся на Землю, щоб наділити ними Своїх учнів. Він “дав дари людям”. І всім, хто приходить до Нього в покаянні та визнанні гріхів, Він дарує Свою прихильність і прощення. Якщо вони залишаться вірними Йому, Він вознесе їх до Свого престолу й зробить Своїми спадкоємцями, які отримають те, що Він здобув власною кров'ю (Ознаки часу, 5 лютого 1880 р.). ВУС 211.5