Від усього серця
16 липня. Сорок років перепідготовки
“А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога” (Вих. 2:23). ВУС 212.1
Мойсей став у всіх значеннях великою людиною. Йому як письменникові, як воєначальникові та як філософові не було рівних. Любов до істини й праведності стала основою його характеру та сформувала в ньому цілеспрямованість, на яку не могли вплинути ні мінлива мода, ні думки чи людські прагнення. Його життя визначалося ввічливістю, ретельністю та твердою вірою в Бога. Він був молодий і бадьорий, сповнений енергії, сили та відваги. Він усім серцем співчував своїм братам у їхніх бідах, і його душа палала бажанням звільнити їх з рабства. Безумовно, з людської точки зору, він був у всіх аспектах готовий це зробити. ВУС 212.2
Однак Бог дивиться не так, як дивиться людина, Його дороги — не наші дороги. Мойсей ще не готовий звершити цю велику справу; також і народ не готовий до звільнення. Він отримав єгипетську освіту, але йому ще належить пройти школу суворої дисципліни, перш ніж він буде готовий до своєї священної місії. Перш ніж він стане на чолі воїнства Ізраїлевого, він повинен навчитися послуху, він повинен навчитися самоконтролю. На сорок довгих років він пішов у пустелю, щоб, живучи в безвісності, проводячи час у скромних турботах про стада овець і ягнят, він здобув перемогу над своїми пристрастями. Він повинен навчитися цілковитої покори Божій волі, перш ніж він зможе викласти цю волю великому народу. ВУС 212.3
Недалекоглядні смертні обійшлися би без цих сорока років навчання серед мідіянських гір, вважаючи це марнуванням часу. Однак Безмежна Мудрість помістила того, кому належало стати могутнім державним діячем, визволителем свого народу з рабства, в обставини, які сприяли розвитку в ньому чесності, передбачливості, вірності та дбайливості, а також здатності ототожнювати себе з потребами своєї безсловесної пастви. Ті, кому Бог довіряв відповідальні доручення, зростали не серед насолод і розкоші; благородними пророками, обраними Богом вождями й суддями ставали люди, чиї характери були сформовані суворою школою життя. ВУС 212.4
Бог не обирає для Своєї роботи людей однакового складу характеру й однакового темпераменту, але людей з різними темпераментами (Ознаки часу, 19 лютого 1880 р.). ВУС 212.5