Від усього серця

4 липня. Краща жертва

“Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний” (Євр. 11:4). ВУС 200.1

В образі цих двох братів, Каїна й Авеля, представлена вся людська сім'я. Вони обидва були випробувані на предмет послуху, і кожен буде випробуваний так само, як вони. Авель отримав Боже схвалення. Він виявив золото праведного характеру, принципи істинного благочестя. Релігія ж Каїна не мала доброї основи, вона ґрунтувалася на людських заслугах. Він приніс Богу те, в чому був особисто зацікавлений, — плоди землі, які він виростив власною працею. Він приніс свій дар, ніби бажаючи виявити Богові ласку й у такий спосіб заручитися Божественним схваленням. Він слухняно спорудив жертовник, він слухняно приніс жертву, але це був лише частковий послух. Найважливішого — визнання потреби в Спасителі — він не взяв до уваги... ВУС 200.2

Обидва були грішниками, і обидва визнавали Божі вимоги як необхідну умову поклоніння. Зовні їхні релігійні переконання до якогось часу були однаковими, але біблійна історія показує нам, що настав момент, коли відмінність між ними стала занадто очевидною. Ця відмінність полягала в послуху одного та непослуху іншого. ВУС 200.3

Апостол каже, що Авель приніс Богові жертву кращу, ніж Каїн. Авель засвоїв великі принципи викуплення. Він побачив себе грішником, а також те, що гріх і відплата за нього, смерть, стоїть між його душею та спілкуванням з Богом. Він приніс заколену жертву, покладену як жертву життя, визнавши тим самим вимоги Закону, який був порушений. У пролитій крові він бачив образ майбутньої Жертви, Христа, Який помирає на Голгофському хресті. Повіривши у викуплення, яке мало там відбутися, він отримав свідчення, що він праведний і що його жертва прийнята. ВУС 200.4

Звідки Авель так добре знав План спасіння? Адам розповідав про нього своїм дітям і онукам... Коли Адам згрішив, його охопило почуття жаху. Постійний страх переслідував його, сором і докори сумління ятрили його душу. У такому стані йому хотілося якомога далі сховатися від Бога, Якого він так любив зустрічати в Едемському домі. Однак Господь ішов за цим обтяженим муками сумління чоловіком і, засудивши гріх, в якому був винний Адам, сказав йому слова милосердної обітниці (Ознаки часу, 23 грудня 1886 р.). ВУС 200.5