Від усього серця

7 червня. Повільне навчання

“У Ньому було життя, — і життя було Світлом людей. І Світло світить у темряві, і темрява Його не огорнула” (Івана 1:4, 5). ВУС 172.1

Христос був основою всієї системи юдейського богопоклоніння, яка, у свою чергу, являла собою тінь живої реальності — з'явлення Бога в Христі. У системі жертвоприношень кожному відкривалася особистість Христа, вона наповнювала серця людей надією на Прихід їхнього Божественного Спасителя. Однак коли Він постав перед ними як втілення невидимого Бога — бо в Ньому “тілесно перебуває вся повнота Божества”, — вони через брак духовності не зуміли розпізнати Його Божественний характер. Їхні ж власні пророки передбачили Його Прихід як Визволителя... Але хоч Його характер і місія були описані цілком виразно й хоч Він прийшов до своїх, свої Його не прийняли. Час від часу відблиски Божественності сяяли крізь Його людську природу — слава проривалася крізь тілесну оболонку, викликаючи повагу в Його учнів. Однак тільки коли Христос вознісся до Свого Отця, тільки коли зійшов Святий Дух, учні повною мірою усвідомили характер і місію Христа. Після хрещення Святим Духом вони почали розуміти, що перебувають у присутності Самого Господа життя та слави. Коли Святий Дух нагадав їм висловлювання Христа, їхній розум відкрився для сприйняття пророцтв, для розуміння здійснених Ним могутніх чудес... Коли учні усвідомили, що Христос перебував серед них, вони почали здаватися у власних очах не такими вже й поважними, як це було раніше. Вони ніколи не втомлювалися повторювати все. що пригадували про Його слова та вчинки. Згадуючи Його уроки та настанови, які їм настільки важко було зрозуміти на той час, вони часто відчували прикрість через свою обмеженість, невір'я та неправильне уявлення. Святе Письмо стало для них новою книгою... ВУС 172.2

Учні пам'ятали слова Христа: “Освяти їх істиною Своєю! Твоє Слово — то істина”. Слово Боже мало стати їхнім путівником. Коли учні вивчали Мойсея та пророків, які свідчили про Христа, вони вступили в спілкування з Божеством, з Христом, Котрий заново відкрився їм і вознісся на Небеса, щоб завершити роботу, розпочату Ним на землі (Рев'ю енд Геральд, 23 квітня 1895 р.). ВУС 172.3