Від усього серця

166/374

6 червня. Завдання на сьогодні

“Отче, хочу, щоб ті, яких Ти Мені дав, були зі Мною там, де Я, щоб бачили Мою славу, яку Ти Мені дав, бо Ти полюбив Мене раніше від сотворення світу” (Івана 17:24). ВУС 171.1

Христу притаманна безмежна мудрість, і все ж Він вважав за краще прийняти Юду, хоч і знав усі вади його характеру. Іван був далекий від досконалості; Петро відрікся від свого Господа, і все ж саме з таких людей була організована рання християнська Церква. Ісус прийняв їх, щоб вони могли навчитися в Нього, у чому полягає досконалий християнський характер. Завдання кожного християнина — вивчати характер Христа. Уроки, які Ісус викладав Своїм учням, не завжди відповідали їхнім уявленням і умовиводам... Викупитель світу прагнув зосередити їхні думки не на земному, а на небесному. Христос постійно навчав учнів, і Його священні уроки здійснювали перетворювальний вплив на їхній характер. Один Юда не відгукувався на Божественне просвітництво. З вигляду він здавався бездоганним, проте плекав у собі схильність засуджувати ближніх... ВУС 171.2

Юда був егоїстичним і заздрісним. Він був злодій, але при цьому належав до учнів Христа. Характер його був недосконалий, і він не втілював у життя слова Христа. Юда усіма силами душі опирався впливу істини та, критикуючи й засуджуючи інших, виявляв неуважність до власної душі. Юда плекав і розвивав притаманні йому від природи недобрі риси характеру, доки не озлобився настільки, що продав свого Господа за тридцять срібняків. ВУС 171.3

О, надихаймо ж наші душі споглядати Ісуса! Говоріть усім про те, як небезпечно нехтувати вічним здоров'ям душі, дивлячись на уражені хворобою серця, розмірковуючи про непривабливість характерів тих, хто сповідує Ім'я Христа. Душа наша не уподібнюється до Христа, якщо ми споглядаємо зло, а уподібнюється до зла, на яке ми дивимося... ВУС 171.4

Пам'ятаймо, що наш великий Первосвященик заступається за Свій викуплений народ перед престолом благодаті. Він завжди живий, щоб за нас заступатися... Кров Ісуса заступається із силою та дієвістю за тих, хто відпав, хто повстав, хто грішить проти великого світла й любові... Він не забуде про Свою Церкву, котра перебуває у світі спокус (Рев'ю енд Геральд, 15 серпня 1893 р.). ВУС 171.5