Від усього серця

3 червня. Боже прощення

“Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину і пробачує прогріх останку спадку Свого” (Мих. 7:18). ВУС 168.1

Нам потрібно зміцнюватися у вірі в Ісуса Христа. Нам потрібно, щоб Він перебував з нами в повсякденному житті. І тоді ми здобудемо мир і радість та на власному досвіді усвідомимо значення Його слів: “Якщо будете зберігати Мої заповіді, то перебуватимете в любові Моїй, так само, як Я, зберігши заповіді Мого Отця, перебуваю в Його любові”. У своїй вірі ми повинні покладатися на обітницю про те, що перебуватимемо в любові Ісуса... ВУС 168.2

Нам даровані дорогоцінні можливості та переваги, аби бути світлом і благословенням для своїх ближніх, зміцнюючи їхню віру та підбадьорюючи їх небесним світлом, яке сяє в наших душах. Ми можемо з користю для себе збирати дорогоцінні промені світлої надії, миру та повноти радості й у такий спосіб допомагати тим, з ким ми спілкуємося. Замість того щоб насаджувати зневіру й сумніви, ми надихатимемо їх надією. ВУС 168.3

Кожному, хто дотримується умов, за яких набувається практична віра, надана благословенна можливість пізнати на власному досвіді, що Боже прощення за будь-який гріх дається даром. Бог нас запевнив: якщо ми визнаємо наші гріхи, Він простить нас і очистить від усякої неправди. Відкиньте зневіру. Відкиньте думку про те, що ці обітниці не для вас. Вони призначені для кожного законопорушника, який звертається до Бога в покаянні, тому ваше невір'я безчестить Бога. Нехай ті, кого долають сумніви, цілком повірять словам Ісуса, і тоді вони звеселяться в блаженстві світла... ВУС 168.4

Ми вперто не пускаємо Спасителя в наше повсякденне життя. Але ж нам так потрібно, щоб Він перебував з нами як шановний, надійний Друг. Нам слід радитися з Ним щодо всіх питань. Ми повинні розповідати Йому про всі наші випробування й таким чином здобувати силу для боротьби зі спокусою... ВУС 168.5

Що ще ми можемо попросити в Бога? Він дав нам усе. Безмежна любов нашого блаженного Господа, Який приніс Себе в жертву! Якою радістю повинні наповнюватися серця християн і яка подяка повинна виходити з уст тих, кому кров Ісуса дала можливість знайти любов Божу, бути єдиними з Ним!.. Віруючи в Сина, ми будемо слухняні всім заповідям Отця й матимемо життя через Ісуса Христа... ВУС 168.6

Христос — наша надія й наш прихисток. Його праведність залічується тільки слухняним. Давайте приймемо її через віру, щоб Отець не знайшов у нас ніякого гріха (Рев'ю енд Геральд, 21 вересня 1886 р.). ВУС 168.7