Від усього серця

4 червня. Сильні у Христі

“Щоб за багатством Своєї слави Він дав вам через Свого Духа зміцнити силою у внутрішній людині” (Ефес. 3:16). ВУС 169.1

Наш Спаситель називає Свої вимоги ярмом, а християнське життя — носінням тягаря. Однак, протиставляючи їх жорстокій владі сатани й тягареві, який накладається гріхом, Він проголошує: “Бо Моє ярмо любе і Мій тягар легкий”. ВУС 169.2

Коли ми намагаємося жити християнським життям, виконувати властиві йому обов'язки без допомоги Христа, це ярмо стає болючим, а тягар — нестерпно тяжким. Однак не цього хоче від нас Ісус. Він закликає втомлених і обтяжених: “Прийдіть до Мене... і Я заспокою вас”. “Навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, — і знайдете спокій своїм душам”. Ось у чому секрет того спокою, яким Христос обіцяє нас наділити. Ми повинні мати Його лагідність духу, і тоді ми знайдемо спокій у Ньому. ВУС 169.3

Багато людей стверджують, що прийшли до Христа, тоді як насправді тримаються своїх шляхів, які є не чим іншим, як болісним тягарем. Себелюбство, любов до світу та інші виплекані гріхи позбавляють таких людей миру й радості. Мій дорогий брате-християнине... пам'ятай, що ти служиш Христові. Яким би не був твій тягар або хрест, візьми його й неси в ім'я Ісуса та силою Ісуса. Він каже, що Його ярмо любе й тягар Його легкий, і я вірю Йому. Я пізнала істинність Його слів на власному досвіді. ВУС 169.4

Хто не має спокою, терпіння, хто знемагає під вагою турбот і відповідальності, той прагне нести свій тягар без допомоги Ісуса. Якби Він був поруч, то світло Його присутності розігнало б усі хмари і Його міцна рука полегшила би будь-який тягар... ВУС 169.5

Ми обтяжуємо себе непотрібними турботами та тривогами, згинаючись під важким тягарем, бо не вчимося в Ісуса... Справжні послідовники Христа не схожі на світ ні своїми словами, ні вчинками, ні поведінкою. Як шкода, що всі, хто називає себе Його дітьми, не наслідують Його! Як шкода, що багато людей несуть тягарі, які Він не покладав на них!.. ВУС 169.6

У кожному своєму вчинку християни повинні прагнути відображати Христа, прагнути представити Його служіння в найкращому світлі... Нехай чесноти Духа виявляться в доброті, лагідності, терпінні, життєрадісності й любові... ВУС 169.7

Люди побачать і відчують вашу любов до Ісуса. Її неможливо приховати. Вона має дивовижну силу. Вона робить боязливих сміливими, ледачих старанними, неосвічених мудрими... Любов до Христа не відступить перед обличчям нещасть і ганьби (Рев'ю енд Геральд, 29 листопада 1887 р.). ВУС 169.8