Від усього серця

26 травня. Жива Церква

“Просимо вас і благаємо в Господі Ісусі, щоб так, як прийняли ви від нас, як слід вам поводитися і догоджати Богові, — саме так ви й поводитеся, — аби ви все більше в цьому зростали” (1 Сол. 4:1). ВУС 160.1

Ми з нетерпінням очікуємо, коли в Церкві виявиться справжній християнський характер; ми з нетерпінням очікуємо, коли її члени звільняться від легковажного нешанобливого духу; і ми щиро бажаємо, щоб вони усвідомили своє високе покликання в Христі Ісусі. Деякі з тих, хто сповідує Христа, докладають усіх зусиль, щоб своїм життям і вчинками зробити свою релігійну віру привабливою для людей, які володіють моральною гідністю, щоб спонукати їх прийняти Істину. Проте є багато таких, які не вважають себе відповідальними тримати навіть власні душі в Божій любові та які, замість того щоб мати благословенний вплив на інших, стають тягарем для тих, хто працює, пильнує й молиться... ВУС 160.2

У наш час потрібні люди морально цілеспрямовані, люди, які не піддаються неосвяченому впливу. Такі досягнуть успіху в удосконаленні християнського характеру через рясний дар благодаті Христової... ВУС 160.3

Ніхто не досягне успіху в Божому служінні, якщо не віддаватиме роботі всю душу й не вважатиме все за втрату порівняно з величчю пізнання Ісуса Христа. Хто щось утримує, хто відмовляється віддати все, що має, той не може бути учнем Христа і тим більше Його співпрацівником. Посвячення повинно бути досконалим. Батько, мати, дружина й діти, будинки й землі — усе, чим володіє раб Христовий, повинно бути підпорядковане Божому заклику й покладено на священний вівтар... ВУС 160.4

Ті, хто шляхом ретельного вивчення Божого Слова та ревної молитви шукає волі Його Духа, будуть керовані Ним. Стовп хмарний направлятиме їх удень, а стовп вогненний — уночі, якщо ж людина постійно відчуває присутність Бога, вона не може нехтувати Його святим Законом... ВУС 160.5

Як особливий Божий народ, будемо ж високо нести прапор християнського характеру, щоб нам не залишитися без нагороди, яку отримають добрі та вірні... Ми повинні здійснювати своє спасіння в страху та трепеті. Хто твердо збереже розпочате життя до кінця, той отримає вінець нетлінної слави... Наш християнський характер повинні вирізняти простота, чистота, довготерпіння, великодушність і любов (Рев'ю енд Геральд, 3 червня 1880 р.). ВУС 160.6