Від усього серця

25 травня. На першому місці — Бог

“Багатим нинішнього часу нагадуй, аби не носилися високо й не покладали надії на непевне багатство, але на Бога, Який нам усе дає щедро, для насолоди” (1 Тим. 6:17). ВУС 159.1

Витрачати час, розуміння та сили на погоню за світською наживою небезпечно, навіть якщо наполегливі зусилля увінчаються успіхом, бо в цьому криється небезпека надати Богові та Його праведності другорядне значення. Набагато краще залишитися в бідності, зазнати розчарування та краху наших земних надій, ніж поставити під загрозу свої вічні інтереси. Нам можуть пропонувати привабливі обіцянки, і ми можемо захотіти багатства та слави, віддаючи своє серце й душу земним справам... ВУС 159.2

Гроші стали мірилом людської гідності у світі. Людей оцінюють не за їхньою чистотою, а за статками, якими вони володіють. Так було за днів перед потопом... ВУС 159.3

Не будемо ж сповнюватися рішучості розбагатіти. Якщо ми бачимо, що за перебування в Істині на нашу долю може випасти бідність, тоді перебуваймо в Істині й увійдемо в життя. Ісус сказав: “Не самим хлібом житиме людина, але кожним словом, що виходить з Божих уст”. У прихильників світу цього цей вислів може викликати посмішку, і все ж це порада вічної мудрості... Якщо християни, які займаються у світі підприємництвом, ідуть за Христом, вони нестимуть свій хрест і стикатимуться з негараздами в Дусі Христовому. Вони не робитимуть цей світ своїм богом і не присвячуватимуть свої розум та сили на служіння мамоні. Вони зрозуміють, що на них дивиться Небо, і, який би успіх їх не супроводжував, вони віддаватимуть усю славу Богові. Вони зрозуміють, що знання Бога — не наше знання, що пролетить ще кілька років — і земних скарбів не стане... ВУС 159.4

Саме погляд, спрямований у майбутній світ, дозволяє знайти душевну рівновагу, щоб видиме не взяло гору над нашими прихильностями, бо ми куплені Викупителем світу за безмірну ціну. Святий Дух відкриває душі невидиме та вічне, тому переваги володіння вічним, нетлінним скарбом постають перед нашим уявним поглядом у всій своїй красі та привабливості. Саме так ми вчимося дивитися на невидиме й вічне та цінувати наругу Христову вище за земні скарби (Ознаки часу, 26 червня 1893 р.). ВУС 159.5