Звеличуйте Ісуса Христа

16 березня. Його співчуття

“І Він обійняв дітей, поклав на них руки і поблагословив їх” (Марк.10:16). ЗІХ 77.1

У той час, коли Ісус звершував Своє служіння на вулицях міст, матері з хворими, то й помираючими немовлятами на руках пробиралися крізь натовп, намагаючись наблизитися до Нього. ЗІХ 77.2

Уявіть собі цих матерів: блідих, виснажених, зневірених, однак наполегливих і сповнених рішучості. Несучи свій тягар страждань, вони шукають Спасителя. У той час, як збуджений натовп відтісняє їх назад, Христос Сам крок за кроком наближається до них, доки нарешті опиняється поряд з ними. Надія оживає в їхніх серцях. Сльози радості течуть по щоках, коли вони відчувають Його увагу і дивляться в очі, сповнені особливим співчуттям і любов'ю. ЗІХ 77.3

Виділивши з групи жінок одну, Спаситель запрошує її довіритися Йому, промовляючи: “Що я можу зробити для тебе?” Ридаючи вона відкриває свою велику потребу: “Учителю, хочу, щоб Ти зцілив моє дитя”. Христос бере крихітку з її рук, і від Його дотику хвороба зникає. Смертельна блідість минула, життєдайний погляд наповнив судини, м'язи зміцніли, і мати чує заспокійливі, підбадьорливі слова. Потім підходить інший хворий, що вимагав такої ж допомоги. І знову Христос являє Свою життєдайну силу. Усі, що це спостерігають, віддають честь і хвалу Тому, Хто здійснює такі чудові діла. ЗІХ 77.4

Ми докладно зупиняємося на велич і життя Христа, говоримо про Його дивні діла і чудеса. Однак Його увага до того, що видається не таким вже й суттєвим, є ще більшим доказом Його величі. ЗІХ 77.5

Серед юдеїв був поширений звичай приводити дітей до рабина, щоб він поклав на них руки і благословив; але учні вважали, що праця Спасителя надто важлива, щоб її переривати задля такої дрібниці. Коли матері знову прийшли, бажаючи, щоб Він благословив їхніх малюків, учні не вдоволено подивилися на них. Вони вважали, що ці діти надто малі, аби візит до Ісуса приніс їм реальну користь, тому зробили висновок, що Йому буде неприємна їхня присутність. Але Христос розумів стурбованість матерів, тягар їхніх переживань і прагнення виховати дітей згідно з Божим Словом. Він чув їхні молитви, особливо привертав їх до Себе... ЗІХ 77.6

І сьогодні Христос є тим самим співчутливим Спасителем, яким був під час земного життя серед людей. Він справді є надійним Помічником матерів і тепер, як тоді, коли брав на руки малюків у Юдеї. Дорогі нашим серцям діти, як і діти, що жили у той далекий час, придбані Його кров'ю... ЗІХ 77.7

Нехай матері приходять до Ісуса зі своїми труднощами і невирішеними проблемами. Вони знайдуть благодать, якої буде достатньо, аби допомогти їм у турботах за дітей. Брами благословень відчинені перед кожною матір'ю, котра бажає покласти тягар своїх турбот до ніг Спасителя. Той, що сказав: “Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!” (Марк.10:14), продовжує запрошувати матерів приносити і приводити своїх малюків, аби Він благословив їх (Служіння зцілення, c. [38-42]). ЗІХ 77.8