Звеличуйте Ісуса Христа

29 січня. Велич Його жертви

“А близько дев'ятої години, Ісус скрикнув сильним голосом: ‘Боже Мій, Боже Мій, навіщо Ти залишив Мене?’” (Матв.27:46). ЗІХ 31.1

Коли люди зможуть повніше збагнути велич жертви, принесеної Творцем неба й землі задля людини, тоді План спасіння буде звеличений. Роздуми про Голгофу збудять найніжніші, найсвященніші почуття у серцях християн. Хвала Богові й Агнцеві сповнятиме їхні серця і уста. Гордощі і самолюбство не знайдуть місця в душах, які глибоко закарбували події Голгофи. Хто належним чином усвідомлює велику ціну, заплачену за викуплення людини, — дорогоцінну кров улюбленого Сина Божого—той вже не дорожитиме цим світом. Усі земні багатства не можуть викупити навіть однієї гинучої душі. Хто здатний виміряти любов, яку відчував Христос до світу, що гинув, коли Він висів на хресті, страждаючи за провини людей? Ця любов неосяжна і безмежна. ЗІХ 31.2

Христос довів, що Його любов сильніша за смерть. Він здійснив спасіння людини, і хоч вступив у найстрашнішу боротьбу з силами темряви. Його любов ставала усе палкішою і сильнішою. Він пережив навіть те, що Отець приховав від Нього Своє Обличчя, коли в душевній агонії Він вигукнув: “Боже Мій, Боже Мій, навіщо Ти залишив Мене?” Його правиця здобула спасіння. Ціна за викуплення людини була заплачена, коли, відчувши останній душевний біль, Христос вигукнув благословенне слово: “Звершилось!” ЗІХ 31.3

Ми не здатні осягнути усієї “ширини й довжини, і глибини й вишини” (Ефес.3:16) цієї любові. Роздуми про її незрівнянну глибину ніяк не вміщаються у свідомості, але зворушують і розчулюють душу, очищають і облагороджують почуття, змінюючи характер... ЗІХ 31.4

Христос навіть у найважчих стражданнях ні на йоту не поступився Своєму ворогові й мучителю. Усі легіони злих ангелів оточили Божого Сина в той час, як святим ангелам не було дозволено виступити проти їхніх полчищ і стати до боротьби з ворогом, що так ганьбив і знущався. Небесні ангели не мали права послужити Божому Синові, що перебував у передсмертній агонії. Саме в цей страшний, похмурий час, коли Отець приховав від Нього Своє лице і гріхи цілого світу були покладені на Нього, з Його уст вихопилися слова: “Боже Мій, Боже Мій, навіщо Ти залишив Мене?” ЗІХ 31.5

Ми повинні мати глибше і ширше уявлення про життя, страждання та смерть дорогого Божого Сина. Якщо правильно зрозуміємо викуплення, то зрозуміємо і відчуємо безмежну цінність спасіння душ. У порівнянні з отриманням вічного життя усі інші людські справи і досягнення видаватимуться зовсім несуттєвими! (Свідоцтва для Церкви, т. 2, c. [212-215]). ЗІХ 31.6