Звеличуйте Ісуса Христа

24 серпня. Безмірність вічної слави

“Ми дивимося не на видиме, а на невидиме, тому що видиме — тимчасове, а невидиме — вічне” (2Кор.4:18). ЗІХ 238.1

Роки самозречення, нестатків, випробувань і скорбот, через які перейшов Павло, він назвав короткочасними. Дочасні події він не вважав гідними уваги порівняно з вічною славою, яка чекає Божих дітей після завершення боротьби. Випробування — це Божі співпрацівники, призначені для вдосконалення характеру християнина. Якими б темними і таємничими не видавалися дороги Провидіння, якими б великими не були переживання і страждання, християнин повинен дивитися вгору на невидиме і вічне. Він переконаний, що усе сприяє йому на добро... ЗІХ 238.2

Святий Дух осяяв душу Павла небесним світлом, і він був переконаний, що має право на небесну спадщину, яка зберігається для вірних. Павло часто використовував сильні вислови, однак не зміг знайти відповідних слів, аби відкрити всю велич слави, честі й безсмертя, які отримають вірні Божі діти під час приходу Христа. Порівняно зі сценою, яку змальовувала його уява, усі, тимчасові страждання були лише короткочасними легкими випробовуваннями, негідними того, аби думати про них. У світлі хреста плани тимчасового життя ставали мізерними і нічого не значущими. Слава, що привертала його увагу, була реальною, вагомою, надійною і незмінною. ЗІХ 238.3

Проте Павло намагається висловитися якомога зрозуміліше, аби уява збагнула реальність настільки, наскільки це доступно обмеженому розумові. Він бажає сказати про велич слави, Божої повноти, пізнання, якому немає меж; водночас відчуває, що його мова надто бідна. Йому бракує слів, щоб відобразити велику реальність. Він хоче знайти виразніші слова. Найсильніші звороти мови нездатні описати істину. Павло шукає найвагоміші слова, аби наша уява хоч деякою мірою могла охопити грандіозну велич слави, яка буде дана переможцеві. ЗІХ 238.4

Невидиме — святість, достоїнство, щастя в присутності Бога можна побачити лише очима віри. А видиме — світські почесті, задоволення, багатство і слава затьмарюється величністю, красою і надзвичайністю невидимої слави. Усе, що належить цьому світові, — дочасне і йому прийде кінець, у той час як невидиме — вічне, бо триватиме повік. Здобути цей безмежний скарб — означає здобути усе, не втрачаючи при цьому нічого (Біблійний коментар АСД, т. 6, c. [1099-1100]). ЗІХ 238.5

У майбутньому побачимо, наскільки тісно наші випробовування були пов'язані з нашим спасінням і як ці короткочасні страждання здобули для нас “без усякої міри вічну славу” (2Кор.4:17). (Лист 5, 1880 р.). ЗІХ 238.6