Історія викуплення

Ковчег повернено Ізраїлеві

Дехто із филистимлян висловилися проти цього. Повертати ковчег назад було надто принизливо, і вони стверджували, що жоден филистимлянин не наважиться ризикувати своїм життям, несучи ковчег Бога ізраїльського, який стягнув на них таку згубу. Їхні радники вмовляли народ не робити свої серця запеклими подібно до єгиптян і фараона та не стягати на себе ще більші нещастя й лиха. Оскільки кожен боявся взятися за ковчег Божий, вони дали таку пораду: “А тепер візьміть, і зробіть одного нового воза, і візьміть дві дійні корови, що на них не накладалося ярма, і запряжіть ті корови до воза, а їхні телята відведете від них додому. І візьмете Господнього ковчега, та й поставите його на воза, а золоті речі, що ви принесете Йому жертвою за провину, покладете в скрині збоку її. І відпустите його, і він піде. І побачите: Якщо він увійде до Бет-Шемешу дорогою до своєї границі, він зробив нам це велике зло. А якщо ні, то пізнаємо, що не його рука доторкнулася нас, випадок то був нам. І зробили ті люди так. І взяли вони дві дійні корови, і запрягли їх до воза, а їхніх телят замкнули вдома... І корови пішли просто дорогою до Бет-Шемешу. Ішли вони однією битою дорогою та все ревли, і не відхилялися ні праворуч, ні ліворуч”. ІВ 160.1

Филистимляни знали, що корів можна примусити залишити вдома своїх маленьких телят лише під дією якоїсь невидимої сили. Корови пішли просто на Бет-Шемеш, вони ревли за своїми телятами, проте рухалися в протилежному від них напрямку. Князі филистимські йшли слідом за ковчегом до границі Бет-Шемеша. Вони не наважилися повністю довірити цю священну скриню коровам, боячись: якщо з нею станеться щось недобре, то їх спіткає ще більше лихо. Вони не знали, що ангели Божі супроводжували ковчег, спрямовуючи корів туди, де йому належало бути. ІВ 160.2