Історія викуплення
Приготування до зустрічі з Господом
З невимовною радістю люди, котрі прийняли вістку, чекали на свого Спасителя. Час, коли вони сподівалися зустріти Його, був близько. З урочистістю і спокоєм чекали вони цієї години. Вони насолоджувалися спілкуванням з Богом та справжнім миром, в який могли увійти в недалекому світлому майбутньому. Ніхто з тих, хто мав ці надію й віру, не може забути дорогоцінних годин очікування. Коли до зазначеного часу залишалося кілька тижнів, усі світські справи були залишені. Віруючі ретельно перевіряли кожну свою думку і спонукання серця, ніби перебували на смертному ложі і через декілька годин мали піти з життя. Ніхто не готував собі “одягу для вознесіння”, але всі усвідомлювали потребу у внутрішньому переконанні, що готові зустріти Спасителя. Їхнім білим одягом була чистота душі, характер, очищений від гріха викупною кров'ю Христа. ІВ 313.1
Бог вирішив випробувати Свій народ. Його рука приховала помилку, допущену в підрахунку пророчих періодів. Ані адвентисти, ані найбільш учені з їхніх опонентів не виявили помилки. Останні говорили: “Ваше обчислення пророчих періодів правильне. Має відбутися видатна подія, але не та, яку провіщає Міллер; це буде навернення всього світу, а не Другий прихід Христа”. ІВ 313.2
Визначений час минув, а Христос не з'явився, щоб звільнити Свій народ. Люди, котрі зі щирою вірою й любов'ю очікували свого Спасителя, пережили гірке розчарування. Однак Господь здійснив Свій намір. Він випробував серця тих, які запевняли, що очікують Його Приходу. Багато з них керувалися почуттям страху, а не якимись високими спонуканнями. Саме лише визнання віри не вплинуло на їхні серця й життя. Коли очікувана подія не відбулася, ці люди заявили, що зовсім не розчарувалися, бо ніколи не вірили, що Христос прийде. Вони були в числі перших, хто глузував зі скорботи щирих віруючих. ІВ 313.3
Однак Ісус та все небесне воїнство з любов'ю і співчуттям спостерігали за випробуванням вірних, хоча й розчарованих Божих дітей. Якби була відхилена завіса, що відокремлює видимий світ від невидимого, то можна було б побачити, як небесні ангели стоять поруч із цими вірними Божими дітьми, щоб захистити їх від стріл сатани. ІВ 314.1