Історія викуплення

Протистояння

Проголошення точного часу Приходу Христа викликало великий опір у всіх верствах суспільства, починаючи від служителів за кафедрою і закінчуючи найбільш запеклими нерозкаяними грішниками. “Жодна людина не знає ні дня, ні години!” Ці слова можна було чути як з уст лицемірних служителів, так і зухвалих безбожників. Вони закривали свої вуха, аби не чути ясного логічного пояснення цього тексту тими, котрі говорили про закінчення пророчих періодів та подій, на котрі вказав Сам Христос як на ознаки Свого Приходу. ІВ 311.1

Багато з тих, хто заявляв про свою любов до Спасителя, говорили, що вони не проти вчення про Його Прихід, а лише заперечують встановлення точної дати. Всевидюще Боже око читало їхні серця. Вони не бажали чути, що Христос прийде судити світ по правді. Вони були невірними слугами, їхні вчинки не витримали б перевірки від Бога, Котрий випробовує серця. Вони боялися зустрічі зі своїм Господом. Як і євреї часів Першого приходу Христа, вони були не готові вітати Ісуса. Сатана і його ангели тішилися, кидаючи в лице Христові й святим ангелам дошкульні зауваження про те, що Його народ так мало любить Його і не бажає Його Приходу. ІВ 311.2

Невірні вартові перешкоджали просуванню Божої справи. Коли народ почав пробуджуватися та розпитувати про дорогу спасіння, ці керівники стали між ними і Правдою, намагаючись розвіяти його страх фальшивим тлумаченням Божого Слова. У цій справі сатана і непосвячені служителі об'єдналися, вигукуючи: “Мир, мир”, коли Бог не говорив про мир. Подібно до фарисеїв днів Христа, багато хто сам відмовився увійти до Царства Небесного і перешкоджав тим, які бажали зробити це. Кров цих душ спитають з їхніх рук. ІВ 311.3

Де б не проголошувалася вістка Істини, першими її приймали найбільш скромні та найбільш посвячені люди в Церкві. Самостійні дослідники Біблії не могли не зауважити небіблійний характер популярного погляду на пророцтво. Де люди не були обмануті духовенством, яке докладало зусиль з метою неправильно представити і спотворити віру, де люди самостійно досліджували Боже Слово, там адвентистське вчення потребувало тільки співставлення з Писаннями, аби можна було переконатися в його Божественній авторитетності. ІВ 312.1

Багато хто зазнав переслідувань з боку своїх невіруючих братів. Деякі люди, намагаючись зберегти своє становище в Церкві, вирішили нічого не говорити про свою надію, натомість інші відчували, що вірність Богові не дозволяє їм приховувати довірені їм істини. Немало людей було виключено з Церкви тільки через те, що вони вірили у Прихід Христа. Якими дорогими для тих, чия віра випробовувалася подібним чином, стали слова пророка: “Кажуть ваші брати, що ненавидять вас, що вас ради Ймення Мого виганяють: Хай прославлений буде Господь, і ми вашу радість побачимо! Та будуть вони посоромлені!” (Ісаї 66:5). ІВ 312.2

Ангели Божі з великим зацікавленням спостерігали за результатами цієї перестороги. Коли більшість у церквах відмовилася прийняти цю вістку, ангели із сумом відвернулися від них. Однак у церквах залишалося чимало таких, які ще не перейшли через випробування стосовно істини про Прихід Христа. Багатьох увели в оману їхні чоловіки, дружини, батьки або діти, примушуючи вірити в те, що навіть слухати таку єресь, якої навчають адвентисти, є гріхом. Ангелам було наказано старанно пильнувати над такими душами, бо від Божого престолу на них мало злитися інше світло. ІВ 312.3