За прикладом Ісуса

3 липня. Бог послав вістки перестороги, але мало хто на них зважає

“І станеться часу того, і перешукаю Я з лямпами Єрусалим, і навішу Я тих мужів, які задубіли на дріжджах своїх, що говорять у серці своєму: Господь не вчинить добра, і лиха не зробить” (Соф. 1:12). ЗПІ 238.2

Ми наближаємося до кінця часу. Мені було показано, що караючі Божі суди вже спостигають землю. Господь попередив нас про події, які незабаром мають відбутися. “Коли говоритимуть: Мир і безпека, — тоді раптово прийде на них погибель... й вони не втечуть”. ЗПІ 238.3

Наш обов'язок — дослідити причину цієї страшної темряви, щоб уникнути способу дій, яким люди накликають на себе такий жахливий обман. Бог надав світові можливість дізнатися про Його волю та підкоритися їй. У Своєму Слові Він дав людям світло Істини, Він посилав їм попередження, поради й настанови, проте мало хто бажає підкорятися Його голосу. Подібно до єврейського народу, більшість із тих, котрі називають себе християнами, пишаються своїми великими перевагами, однак не віддають Богові належне за ці великі благословення. ЗПІ 239.1

У Своїй безмежній милості Господь послав світові останню вістку перестороги; вона сповіщає, що Христос стоїть біля дверей, та звертає нашу увагу на порушений Божий Закон. Але як допотопні мешканці з презирством відкинули попередження Ноя, так і сучасні любителі задоволень відкидають вістку вірних Божих рабів. У світі все тече, як раніше, люди, як завжди, зайняті своїми справами і задоволеннями, але гнів Бога ось-ось обрушиться на порушників Його Закону. ЗПІ 239.2

Наш співчутливий Викупитель, передбачаючи небезпеки, які загрожуватимуть Його послідовникам у цей час, дав їм особливу пересторогу: “Стережіться, щоб ваші серця не обтяжувалися ненаситністю, пияцтвом і життєвими клопотами і щоб не надійшов на вас той день несподівано, наче пастка, бо прийде він на всіх, хто проживає на поверхні всієї землі. Тож пильнуйте, постійно моліться, щоби змогли ви уникнути всього того, що має відбутися, — і стати перед Сином Людським!” (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [99, 100]). ЗПІ 239.3