За прикладом Ісуса

14 травня. Добрими вчинками в суботу ми шануємо цей день

“А наскільки ціннішою за вівцю є людина! Тому годиться і в суботу робити добро” (Матв. 12:12). ЗПІ 174.2

Коли ж Ісуса запитали: “Чи годиться в суботу оздоровлювати”, Він відповів: “Чи є хтось між вами, що має одну вівцю, і коли вона в суботу впаде в яму, то не візьме та й не витягне її? А наскільки ціннішою за вівцю є людина! Тому годиться і в суботу робити добро”. ЗПІ 174.3

Шпигуни не наважилися відповідати Ісусові в присутності людей, боячись потрапити в скрутне становище. Вони знали, що Ісус говорить істину. Але задля збереження своїх традицій фарисеї готові були залишити людину страждати, проте звільнили б тварину, щоб її власник не зазнав збитків. Таким чином вони більше піклувалися про безсловесну тварину, ніж про людину, створену за подобою Божою. Такий підхід до справи характерний для всіх фальшивих релігій. В основі такої релігії лежить бажання людини звеличитися над Богом, хоч це призводить до того, що людина опускається нижче від тварини. Будь-яка релігія, Що заперечує верховенство Бога, позбавляє людину слави, яка була дана їй при творінні і може бути повернена через Христа. Усяка фальшива релігія навчає своїх прибічників нехтувати потребами, стражданнями і правами людини. Євангеліє ж високо оцінює людину, викуплену кров'ю Христа, і навчає ставитися з ніжною увагою до потреб і горя людей... ЗПІ 175.1

Коли Ісус звернувся до фарисеїв із запитанням, що Закон дозволяє робити в суботу — добро чи зло, спасати життя чи губити, — Він викрив їхні нечестиві наміри. Фарисеї з лютою ненавистю чигали на Його життя, у той час як Він рятував життя, даруючи щастя багатьом людям. Що краще — убити в день суботній, як це планували вони, чи зцілити нещасного, як учинив Він? Хіба виношувати в серці жадобу вбивства в Божий святий день є більш праведним, аніж виявляти любов до людей, засвідчуючи це вчинками милосердя? ЗПІ 175.2

Зціленням сухорукого Ісус засудив звичаї юдеїв, зберігаючи Четверту Заповідь у тому вигляді, в якому її дав Бог. “Тому можна чинити добро й у суботу”, — оголосив Ісус. Відкидаючи беззмістовні юдейські обмеження, Христос шанував суботу, у той час як Його оскаржувані ганьбили святий Божий день (Христос — надія світу, c. [286, 287]). ЗПІ 175.3