За прикладом Ісуса

13 травня. У суботу спасайте душі

“Я зроблю людину дорожчою від щирого золота, і смертну людину — від офірського золота” (Ісаї 13:12). ЗПІ 173.2

Якщо Давид був невинуватий, коли для вгамування голоду їв жертовні хліби, призначені для святого споживання, тоді праві були й учні, котрі для заспокоєння голоду зривали колоски у святі години суботнього дня. До того ж священики в храмі виконували суботнього дня навіть більше роботи, ніж в інші дні. Світська праця задля заробітку, звичайно, була б гріхом, але священики звершували служіння Богові. Вони виконували обряди, які вказували на викупну жертву Христа, тому їхня праця не порушувала гармонії суботи. Настав час, коли Сам Христос прийшов на Землю. Виконуючи працю для Христа, учні перебували на службі Божій, і все, що необхідно було зробити в цій праці, можна було чинити суботнього дня. ЗПІ 173.3

Христос хотів навчити як Своїх учнів, так і ворогів, що найголовніше — служіння Бога Своєму творінню. Метою Божої справи в цьому світі є спасіння людини, тому все, що необхідно робити в суботу заради цієї мети, не порушує Заповіді про суботу. Наприкінці Ісус завершив Свої докази тим, що оголосив Себе “Володарем суботи”, — Тим Єдиним, Хто вищий за будь-які справи й усі разом узяті закони. Вічний Суддя знімає з учнів провину, посилаючись на ті самі постанови, у порушенні яких їх звинувачували... ЗПІ 173.4

Іншої суботи, увійшовши в синагогу, Ісус побачив чоловіка з паралізованою рукою. Фарисеї стежили, що Він буде робити. Спаситель добре знав: за зцілення в суботу Він буде звинувачений у порушенні Закону. Але Син Божий, не вагаючись, руйнував стіну традиційних вимог, котра закривала собою сутність суботи. Ісус наказав нещасному вийти наперед і запитав: “У суботу годиться робити добро чи робити зло, душу спасти чи погубити?” У юдеїв було прислів'я: не зробити добра — значить зробити зло; не врятувати життя — означало вбити його. Отже, Ісус розвінчав рабинів, використавши їхнє ж розуміння. “Вони ж мовчали. І глянувши на них з обуренням, засмучений закам'янілістю їхніх сердець, Він каже чоловікові: простягни руку! Той простягнув — і його рука стала здоровою” (Марка 3:4, 5) (Христос — надія світу, c. [285, 286]). ЗПІ 174.1