Христос — Переможець

14 грудня. Субота — це Божа печатка

“Я — Господь Бог ваш, — у Моїх Заповідях ходіть, і постанови Мої зберігайте та виконуйте їх. І святіть суботи Мої, щоб вони були знаком між Мною та вами, щоб було видно, що Я — Господь, Бог ваш!” (Єзек.20:19-20). ХП 366.1

Субота була дана усьому людству, як пам'ятник Творіння. Коли великий Єгова заклав основи землі, нарядив планету в прекрасне вбрання і створив усе на морі й на землі прекрасним, Він також встановив і освятив суботу... Бог поблагословив день, в який Він Сам відпочивав від усіх чудових справ творіння. Освячена Богом субота мала залишатися як довічний Заповіт. Вона є пам'ятником, який має стояти від віку й до віку — аж до самого кінця земної історії... ХП 366.2

Під час перебування в Єгипті ізраїльтяни так довго зустрічалися з ідолослужінням, що значною мірою втратили своє знання про Бога і Його Закон, а також усвідомлення важливості й святості суботи. Тому Закон був даний удруге, аби нагадати про все, що забулося. У Своїх постановах Бог передбачив практичну релігію для усього людства. ХП 366.3

Декотрі люди вважають, що суботу було дано виключно для євреїв; проте Бог ніколи не говорив про це. Він довірив суботу Своєму народові, Ізраїлю, як священне надбання. Однак той факт, що Він обрав не Палестину, а гору Сінай місцем проголошення Свого Закону, свідчить: як Закон загалом, так і субота зокрема, були передбачені для всього людства. Закон Десяти Заповідей такого ж віку, як і все творіння. Отже, встановлення суботи має таке ж відношення до євреїв, як і до всіх інших створених Богом істот. Бог зробив дотримання суботи обов'язковим для всіх людей. Ісус чітко наголосив: “Субота для людини”. Тож нехай кожний, кому загрожує небезпека помилитися в цьому питанні, слухає не людські твердження, а Слово Боже... ХП 366.4

Кожна людина випробовується подібно до Адама та Єви в Едемі. Як дерево пізнання знаходилося посеред Едемського саду, Заповідь про суботу міститься в центрі Десятислів'я. Що ж стосується плодів з дерева пізнання, то вони були під забороною: не їжте їх, щоб вам не вмерти, — сказав Творець. Про суботу Він же звелів: не опоганюйте, але святіть її... Як дерево пізнання було перевіркою послуху Адама, так і четверта заповідь є перевіркою на вірність усіх Божих дітей. Досвід Адама має служити для всіх людей пересторогою аж до кінця часу. Він є попередженням, щоб ми не приймали жодних запевнень з уст смертних людей і навіть ангелів, які радили б змінити хоча б одну риску або йоту у священному Законі Єгови¹. ХП 366.5