Христос — Переможець

15 грудня. Віруючий в істину має зміцнюватися Господом

“Нарешті, зміцнюйтеся Господом та могутністю Його сили” (Ефес.6:10). ХП 367.1

Істинне християнство завжди буде наступальним; з ним вступають у конфлікт усюди, де воно існує. Усіх, хто живе за велінням совісті, свідчачи про вимоги Бога щодо гріха і про Божий суд, будуть звинувачувати в тому, що вони “непокоять Ізраїля”. Християни, які своїм свідченням пробуджують у людських душах побоювання, уражають гординю й викликають опір. Ненависть зла до добра сьогодні така ж сама, як і за днів Христа, коли величезний натовп кричав: “Нехай буде розіп'ятий”, “Відпусти нам Варавву”. У нашому світі немає такого зла, яке не було б комусь вигідно підтримувати. Зло постійно ворогує з добром. Оскільки ж ми знаємо, що з князем темряви необхідно провадити постійну непримиренну боротьбу, давайте об'єднаємо свої зусилля. Припиніть боротися з тими, котрі поділяють принципи вашої віри. Нехай ніхто не допомагає сатані в його вивертах. У нас є все, щоб працювати зовсім в іншому напрямі... ХП 367.2

Перше, про що повідомляє Священний літопис після гріхопадіння, — це переслідування Авеля. Останнє пророцтво в Писанні також свідчить про гоніння на тих, хто відмовиться прийняти знак звіра. Не дай Боже нам стати тими людьми, котрі навіть найменшою мірою виношували б у собі дух гоніння щодо тих, хто несе Божу вістку нашому світові... ХП 367.3

Пасивне, бездіяльне благочестя не відповідає потребам нашого часу; нехай пасивність виявляється там, де вона справді потрібна, — у терпінні, доброті й поблажливості. Ми ж зобов'язані нести світові рішучу вістку попередження. Спаситель світу так охарактеризував Свою роботу: “Не мир прийшов я принести, а меч”. Потрібно вести наступ на зло; неправда й омана мають постати в їхньому справжньому світлі; гріх мусить бути осуджений, а всі віруючі в істину повинні одностайно нести людям свідчення. Усі дрібні суперечки, які збуджують войовничий дух серед братів і сестер, — це хитрощі сатани з метою відвернути людей від великого страшного питання, котре стоїть перед нами... ХП 367.4

Тим, хто лише на словах вірить в особливі істини для теперішнього часу, треба навернутися й освятитися істиною. Як християни, ми є хоронителями священної істини, і не маємо права тримати її на зовнішньому дворі, але повинні вносити її у святилище душі. Тоді вся Церква матиме Божественну життєздатність та енергію... Усю нашу увагу поглинатиме лише одне питання: хто більше за інших схожий на Христа? Хто зробить більше за інших, навертаючи душі до праведності? Коли ці питання стануть головною метою віруючих, ворожнеча й розбрат припиняться, і молитва Христа про єдність не залишиться без відповіді¹. ХП 367.5