Христос — Переможець

22 жовтня. Сила, яка сколихнула світ

“І буде останніми днями, — каже Бог, — Я виллю від Духа Мого на всяке тіло, і будуть пророкувати ваші сини і ваші дочки, а ваші юнаки видіння побачать, і вашим старцям будуть снитися сни” (Дії 2:17). ХП 311.1

Після злиття Святого Духа учні, зодягнені в Божественне всеозброєння, пішли у світ як Його свідки, розповідаючи людям чудову історію життя Ісуса від ясел до хреста. Вони були простими людьми, але сповненими істиною. Після смерті Господа це була немічна, розчарована, збентежена групка людей — як вівці без пастуха; однак тепер вони вийшли у світ, щоб свідчити про істину, не маючи іншої зброї, крім Слова і Божого Духа, за допомогою яких сподівалися подолати всяку протидію... Характер учнів змінився; їх об'єднували узи християнської любові... З їхніх уст виходили слова Божественної красномовності і сили, які сколихнули світ. ХП 311.2

У третьому, четвертому і п'ятому розділах книги “Дії святих Апостолів” розповідається про те, як вони свідчили. Люди, котрі відкинули і розіп'яли Спасителя, сподівалися побачити учнів розчарованими, розбитими і готовими відмовитися від свого Господа. Як же вони здивувалися, коли почули від них ясне сміливе свідчення в силі Святого Духа! Слова й діла учнів були відображенням слів і вчинків їхнього Учителя, тому всі, хто чув їх, говорили: вони навчалися в Ісуса, бо говорять, як Він. “Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса, і велика благодать була на них усіх” (Дії 4:33). ХП 311.3

Первосвященики і начальники вважали себе уповноваженими вирішувати, що апостолам потрібно робити і чого навчати народ. Коли ж апостоли почали всюди проповідувати Христа, люди, керовані Святим Духом, творили багато такого, чого юдеї не могли схвалити. Виникла небезпека, що народ перестане поважати думку і доктрини рабинів. ХП 311.4

Дії апостолів викликали в народі захоплення. Чимало людей приводили до них хворих... котрі після зцілення підносили особливу хвалу Богові і Христові. Тому Христові, Якого юдеї засудили, принизили, оплювали, увінчали терновим вінком, наказали бичувати і розіп'яли. Так Ісус був піднесений вище священиків і начальників. Апостоли безстрашно стверджували, що Він воскрес із мертвих. Юдейські правителі вирішили, що таку діяльність необхідно припинити, оскільки всі почали розуміти, що саме керівники Ізраїлю винні у пролитті крові Ісуса¹. ХП 311.5