Христос — Переможець

297/368

21 жовтня. “Ви приймете силу”

“Але ви приймете силу, коли Святий Дух зійде на вас, і ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, по всій Юдеї та Самарії — і аж до краю землі!” (Дії 1:8). ХП 310.1

Після воскресіння Христос вознісся на Небо, аби прийняти належну Йому пошану. Йому потрібно було сісти на престолі перед мешканцями небесного Всесвіту. Отець хотів закарбувати в розумах віруючих славну подію повернення свого Сина до залишених Ним колись небесних осель. Ісус зубожів задля нас, аби ми збагатилися Його бідністю... ХП 310.2

Коли Христос возносився, Його руки були простягнуті до учнів на знак благословення. Коли учні напружували зір, щоб востаннє побачити свого Господа, Який возносився, небесне воїнство прийняло Його в радісні лави херувимів і серафимів. Супроводжуючи Його до небесного дому, вони урочисто співали; “Співайте Господу всі царства землі; співайте славу Господу... що йде по небу небес”. ХП 310.3

З нагоди Свого вознесіння і прийняття царства Христос твердо вирішив відзначити тих, хто був з Ним і хто пізніше повірить у Нього. Який дар Христа міг бути достатньо щедрим, аби переконливо засвідчити, що Він вознісся до Свого небесного престолу? Цей дар мав відповідати Його величі і царській славі. Христос дарував їм Свого Представника, третю Особу Божества, Святого Духа. Ніщо не могло зрівнятися з цим даром... ХП 310.4

У день П'ятидесятниці Христос послав Своїм учням Святого Духа — Утішителя. Він повинен був постійно перебувати з Його Церквою. Коли єврейський народ був єдиним представником Бога на землі, вплив Святого Духа не раз виявлявся в особливих дивовижних справах, однак тоді Він ще не являв Себе у всій Своїй повноті. Повнота діяльності Святого Духа мала розпочатися лише після розп'яття, воскресіння і вознесіння Христа. Протягом багатьох віків підносилися молитви про виконання обітниці — злиття Духа. Жодне із цих щирих прохань не було забуте. І ось учні протягом десяти днів знову підносили свої прохання, а Христос на Небесах доповнював ці прохання Своїм заступництвом. Він пред'являв Свої права на дари Духа, щоби подарувати їх Своєму народові... Коли Христос прийняв царство на небесному престолі, Святий Дух був посланий згідно з Його обітницею і подібно до стрімкого, сильного вітру злився на зібраних, наповнивши Собою увесь дім. Він зійшов у всій повноті і силі. Здавалося, що протягом довгих віків Він стримувався, а тепер вилився на Церкву, аби вона ділилася Ним зі світом. Що сталося після злиття Духа? Тисячі наверталися до Бога за один день1. ХП 310.5