Відображаючи Христа

21 березня. Контраст між Йоаном та Юдою

“Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя” (1Йоан.5:12). ВХ 86.1

За роки близького спілкування з Христом Йоан не раз отримував застереження від Спасителя і прислухався до них. У міру того, як перед ним розкривався характер божественного Вчителя, Йоан став помічати свої вади та впокорюватися. Щодня він бачив ніжність і довготерпіння Ісуса, які контрастували з його власною нерозважливою жорстокістю, чув повчання Господа про покору і терпіння. З кожним днем його серце все більше горнулося до Христа, доки власне “я” не розчинилося в любові до Вчителя. Сила і ніжність, велич і лагідність, твердість і терпіння, котрі він бачив у щоденному житті Божого Сина, наповнювали його душу захопленням. Він підкорив свою злопам'ятну, честолюбну вдачу перетворюючій силі Христа, і божественна любов змінила його характер. ВХ 86.2

Разючим контрастом освяченню, що мало місце з житті Йоана, було життя іншого учня — Юда. Як і його товариш, Юда називав себе учнем Христа, проте він мав тільки вигляд благочестя. Він не був байдужим до краси Христового характеру і часто, слухаючи Спасителя, усвідомлював власну гріховність, однак не бажав упокорити серце і визнати гріхи... ВХ 86.3

Йоан провадив серйозну боротьбу зі своїми вадами, в той час як . Юда заглушав голос свого сумління і, поступаючись спокусі, дедалі більше утверджувався в гріховних звичках. Втілення в життя Христових істин не відповідало його бажанням і планам: він не міг примусити себе відмовишся від власних поглядів задля отримання небесної мудрості. Замість світла він обрав темряву. Він плекав гріховні бажання, користолюбство, мстивість, лихі думки, доки сатана повністю не заволодів ним. ВХ 86.4

Йоан і Юда уособлюють людей, які називають себе послідовниками Христа. Обидва учні мали однакову можливість навчатися у божественного Взірця та уподібнюватися Йому... Обидва мали серйозні вади в характері, й обидва мали доступ до божественної перетворюючої благодаті. Але, якщо один покірно навчався від Ісуса, інший був лише слухачем, а не виконавцем Його слів. Один щоденно умертвляв своє “я”, перемагав гріх та освячувався істиною; інший, опираючись перетворюючій силі благодаті і потураючи егоїстичним бажанням, опинився в полоні сатани... ВХ 86.5

У характері людини можуть бути навіть помітні недоліки, але коли вона стає справжнім учнем Христа, сила божественної благодаті змінює й освячує її (Дії апостолів, c. [557-559]). ВХ 86.6