Відображаючи Христа

12 вересня. Використовуючи багатства для Господа

“...Як багатство звеличується, — не прикладайте свого серця до нього” (Псал.62:11). ВХ 288.1

Прислухаймося до слів Відкупителя: “Багатство належать Мені. Я доручив їх вам, аби ви мудро використовували його для Мого служіння, допомагали нужденним, вкладали кошти для справи проголошення Євангелія тим, хто ще в темряві. Багатство не повинне бути вашою надією, вашим богом, вашим рятівником”. ВХ 288.2

Існує багато шляхів для здійснення добрих учинків, і вони широко відкриті. Ваші комори надто великі. Якщо вони переповняться, ви не будуйте просторіші; натомість відправте свої скарби до Неба. Є вдовиці, яких слід нагодувати; сироти, яким потрібно дати притулок і поділитися вашими достатками; є душі, які гинуть від нестачі насущного хліба; місії, які потрібно підтримати, молитовні будинки, які необхідно збудувати. Якщо Божа справа вимагає не тільки вашої зацікавленості, але й ваших коштів, ви повинні повернути Господу Його власність. Сьогодні Він закликає вас сіяти, щоб пізніше з вічною радістю могли пожати свій урожай. ВХ 288.3

Божі дари намножуються, якщо ними поділитися з іншими. Ми бачимо це на прикладі бідної вдови, яку Єлисей чудовим чином звільнив від боргу. Вона мала лише один глечик для олії, але пророк звелів їй позичити посуд у сусідів; і з цього одного глечика олія лилася доти, поки не наповнилися всі посудини. Олія закінчилася тільки тоді, коли для неї не було вже більше посуду. Подібне відбувається і сьогодні, доки ми дозволяємо Божим дарам текти каналами добра, Господь не зупинить цей потік. Але хто дав вам світло? Ви за своєю природою не маєте його. Бог є Джерелом світла. Істина засяяла у ваших серцях, аби ви віддзеркалювали, відображали її на інших. Справжня любов до Бога викличе любов до ближнього. Ось у чому маємо потребу — в любові довготерпеливій, самовідданій, постійній, розумній, практичній. ВХ 288.4

Господь дав вам засоби, аби ви, правильно їх використовуючи, могли розвинути добрі, благородні риси характеру... ВХ 288.5

Господь гряде. Ми не маємо часу, щоб даремно витрачати його. Ми не повинні бути безтурботними мешканцями Землі і поводишся, як жителі допотопного світу — садиш, будувати, їсти, пита, одружуватися... і не думати. Нехай же в небесних книгах з'явиться інший запис замість того, який міститься там зараз. Дорожіть часом, готуйте собі сховища, які не зруйнуються, і небесний скарб, що не зубожіє. (Ознаки часу, 14 січня 1886 р.). ВХ 288.6