Відображаючи Христа

Серпень. Відображаючи Христа через місійне служіння

1 серпня. Христос прихильний до милостивих

“Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть” (Матв.5:7). ВХ 241.1

Тепер, як ніколи раніше, ми потребуємо милості. Всюди навколо нас багато бідних, розчарованих, зажурених, скорботних, близьких до загибелі людей. Заможні люди здобули багатство завдяки використанню довірених їм Богом талантів. Однак ці таланти були дані, щоб їхні власники допомагали бідним, а не накопичували маєтки. Ці дари вони отримали від Того, Хто наказує Своєму сонцю світити, а дощу — зливатися на праведних і неправедних, аби наситити всіх нужденних щедрими плодами землі. Бог благословляє поля і від Своїх щедрот дарує все необхідне для бідних. ВХ 241.2

За Божим провидінням бідні завжди перебуватимуть поруч із нами, аби в людському серці постійно пробуджувалися милість і любов. Людина повинна розвивати в собі ніжність і співчуття Христа; їй не слід відвертатися від зажурених, страждаючих, нужденних і розчарованих (Ознаки часу, 13 червня 1892 р.). ВХ 241.3

Чимало людей скаржаться Богові на світ, сповнений злиднів і страждань, однак у наміри Божі не входило існування таких труднощів. Він зовсім не бажав, щоб одна людина володіла великими багатствами, а діти іншого плакали, просячи хліба. Господь — добрий Бог (Свідоцтва, т. 8, c. [41]). ВХ 241.4

Якби люди, як вірні управителі Божою власністю, виконували свій обов'язок, не було б розпачливих зойків про кусок хліба, не було б нужденних, роздягнених і вбогих. Люди страждають через свою невірність. Якби Божі управителі належним чином використовували Божу власність, таких страждань не існувало б. Посилаючи людям щедрі блага, Господь випробовує їх, як випробував багача з притчі. Якщо ми виявилися невірними у неправедному багатстві, хто доручить нам істинне? Але хто витримав випробування на землі, хто був знайдений вірним, оскільки відгукувався на заклик Господа бути жертовним у використанні своїх надбань для наближення Його Царства, ті почують Господні слова: “У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю” (Рев'ю енд Геральд, 26 червня 1894 р.). ВХ 241.5