Християнська родина

Розділ 40. Хибне уявлення про материнську працю

Матір схильна думати, що її праця маловажлива. Часто праця матері видається неважливим служінням. Цю працю рідко оцінюють належним чином. Інші люди мало що знають про її численні турботи і труднощі. Дні материнського життя сповнені незначними обов'язками, що потребують терпіння, самовладання, тактовності, мудрості та жертовної любові. Проте вона не часто може похвалитися, що своєю працею досягла чогось визначного. Матір лише підтримувала лад у домі. Часто змучена, збентежена, вона намагається розмовляти з дітьми ласкаво, знайти для них якесь заняття, зробити їх щасливими і спрямувати ходу маленьких ніжок на правильний шлях. Хоч матері здається, нібито вона не робить нічого особливого, проте це не так. Небесні ангели спостерігають за втомленою турботами жінкою; труднощі, які щодня тягарем лягають на її плечі, не залишаються непоміченими. Можливо, її ім'я невідоме для світу, але воно записане в книзі життя в Агнця¹. ХР 194.1

Справжня дружина і мати з радістю і гідністю виконуватиме свої обов'язки, не вважаючи принизливим працювати власноручно, якщо ця робота потрібна в її добре влаштованому домі². ХР 194.2

Праця матері не менш важлива, ніж місіонерське служіння. Яка це важлива справа! І все ж чуємо, як матері мріють про місіонерське служіння! Їм здається, що якби вони могли поїхати в далеку країну, то здійснили б там велику справу. А виконання щоденних домашніх обов'язків здається їм невдячною, втомлюючою працею³. ХР 194.3

Матері, котрі зітхають, мріючи про роботу на місіонерському полі, мають таку можливість у власному сімейному колі... Хіба душі дітей не такі ж цінні, як душі язичників? З якою турботою і ніжністю мати повинна стежити за духовним розвитком дітей, спрямовуючи їхні думки до Бога! Хто ж краще зробить цю справу, як не любляча, богобоязлива мати?⁴ ХР 194.4

Є й такі, котрі вважають, що коли вони не беруть безпосередньої участі в активній релігійній праці, то не виконують волі Божої. Але це хибна думка! Кожний може працювати для Господа: зробити дім приємним, затишним місцем, влаштувати в ньому все, як має бути, — це чудова справа. Навіть найскромніші таланти людини, серце якої належить Богові, зробить життя сім'ї таким, яким його бажає бачити Бог. Яскраве, сяюче світло буде плодом самовідданого служіння Богові. Чоловіки та жінки, котрі серйозно ставляться до того, що вони почули, виховують своїх дітей так, аби вони не зневажали Бога, здійснюють таке ж служіння, як і проповідник за кафедрою⁵. ХР 195.1

Жінки, котрі охоче займаються призначеною для них роботою, підбадьорюють своїх чоловіків, допомагаючи їм виконувати їхні обов'язки й виховують дітей для Бога — це місіонери у найвищому розумінні слова⁶. ХР 195.2

Релігійна діяльність не повинна витіснити турботу про сім'ю. Якщо ви нехтуєте своїми обов'язками матері й дружини і бажаєте, щоб Господь дав у ваші руки іншу роботу, то можете бути впевненими, що Він не буде суперечити Самому Собі; Він вказує вам на обов'язок, який ви повинні виконувати в сім'ї. Якщо ви гадаєте, що є справа важливіша й святіша за ту, яка доручена вам, то помиляєтеся. Вірним служінням у власному домі для найближчих душ ви зможете приготувати себе працювати для Христа. Але будьте певні: ті, котрі недбало ставляться до домашніх обов'язків, не готові працювати й для інших⁷. ХР 195.3

Господь не закликає вас нехтувати сім'єю, чоловіком і дітьми. Це ніколи не входило і не входитиме у Божі плани... Не допускайте й думки, що Бог доручив вам справу, що потребує розділення з вашою дорогою маленькою отарою. Не залишайте їх напризволяще, щоб вони не потрапили під деморалізуючий вплив лихих товаришів та не закам'яніли серцем щодо матері. Цим ви штовхаєте дітей на недобрий шлях, перешкоджаючи їм стати такими, якими бажає їх бачити Бог, аби вони могли колись успадкувати небеса. Бог піклується про них; так повинні чинити й ви, якщо вважаєте себе Його дитиною⁸. ХР 195.4

Перші роки життя дітей — це той час, коли слід працювати, пильнувати, молитися й підтримувати кожний добрий нахил. Ця праця повинна виконуватися безперервно. Вас можуть запрошувати на збори матерів або на заняття в гуртку шиття, виконувати місіонерську роботу; але якщо ви не можете залишити на цей час дітей під опікою вірного і мудрого вихователя, то вашим обов'язком є відповісти, що Господь доручив вам іншу роботу, якою ви в жодному разі не можете нехтувати. Приділяючи надто багато часу й уваги якійсь іншій праці, ви не зможете при цьому успішно виховувати своїх малюків і зробити їх такими, якими їх бажає бачити Бог. Як співпрацівники Христа, ви зобов'язані привести їх до Нього дисциплінованими і вихованими⁹. ХР 195.5

Якщо в дитини недобрий характер, якщо вона погано вихована, багато в чому тут винна матір. Не беріться за роботу в Церкві, якщо через це будуть занедбані ваші діти. Найкраща справа, яку може виконати матір, — це пильнувати, щоб жодна дрібниця не залишилася поза увагою у справі виховання дітей... ХР 196.1

Жодним іншим чином матір не зможе краще допомагати Церкві, як присвятити свій час тим, кого вона повинна навчати й виховувати¹⁰. ХР 196.2

Даремне прагнення до широкого місійного поля. Деякі матері палко бажають взяти участь у місіонерській роботі, залишаючи поза увагою найпростіші обов'язки, які зустрічаються на їхньому життєвому шляху. Діти запущені, дім стає безрадісним місцем для сім'ї, в ньому часто можна чути суперечки й нарікання; молодь виростає з думкою про те, що домівка є найнепривабливішим місцем. Тому вони з нетерпінням чекають хвилини, коли зможуть залишити його; позбавлені домашнього впливу, доброї поради ласкавих батьків, вони без особливого жалю вирушають у цей великий світ. ХР 196.3

Батьки, котрі повинні були привернути ці юні серця до себе та вказати їм на правильний шлях, змарнували дані їм Богом можливості; вони не усвідомлюють своїх найважливіших життєвих обов'язків і даремно прагнуть до праці на широкому місіонерському полі¹¹. ХР 196.4