Християнська родина
Розділ 39. Вплив матері
Вплив матері сягає у вічність. Сфера діяльності матері може бути скромною, але її вплив, в поєднанні з впливом батька, є настільки ж глибоким, як сама вічність. Крім Божої сили, сила матері на добро є найбільшою силою на землі1. ХР 191.1
Впливу матері немає кінця й меж, і якщо цей вплив є завжди впливом на добро, характери її дітей свідчитимуть про її високу моральність і гідність. Її посмішка, схвалення можуть стати надихаючою силою. Словом любові й ласкавою посмішкою вона може внести світло у серце своєї дитини. ХР 191.2
Якщо вплив матері провадить до правди, доброчесності, якщо вона керується божественною мудрістю, її життя стане силою, котра приводить до Христа! Її вплив сягатиме у вічність. Лише замисліться над цим — погляд матері, її слова, вчинки приносять плід для вічності, а її вплив служить на спасіння або на загибель багатьох!2 ХР 191.3
Як же мало матерів усвідомлюють, що вплив мудрого виховання дітей дається взнаки і то з великою силою не тільки в цьому, сповненому мінливостей житті, а й сягатиме у майбутнє, вічне життя. Формування характеру за небесним Зразком потребує великої, серйозної і наполегливої праці, але вона не даремна, тому що всяку цілеспрямовану працю задля спасіння душ винагороджує Сам Бог3. ХР 191.4
Яка мати, такі й діти. Найніжніші земні узи об'єднують матір і дитину. Життя і приклад матері справляють на дітей більший вплив, ніж життя батька, оскільки їх єднають більш міцні почуття та ніжні узи4. Думки й почуття матері матимуть великий вплив на спадок, який вона передає своїм дітям. Якщо вона зосереджується лише на своїх почуттях, потурає самолюбству, якщо вона сварлива й вимоглива, то це позначиться і на характері її дитини. Таким чином багато хто успадковує, як право первородства, майже непереборні нахили до зла. Ворог душ розуміє це набагато краще, ніж деякі батьки. Він вводить матір у спокуси, знаючи, що якщо вона не чинитеме йому опору, то він через неї зможе вплинути на її дитину. Єдина надія матері — у Богові. Вона може звернутися до Нього за силою і благодаттю, і її зусилля не залишаться даремними5. ХР 191.5
Мати-християнка завжди пильнуватиме, помічаючи небезпеки, які загрожують її дітям. Вона зберігатиме свою душу в чистоті та святості, своє життя й принципи узгоджуватиме із Словом Божим і сумлінно виконуватиме свій обов'язок, незважаючи на спокуси, що завжди напосідатимуть на неї6. ХР 192.1
Благочинний вплив матері. Багато разів на день то від однієї стривоженої дитини, то від іншої лунає крик: “Мамо, мамо!” У відповідь на цей поклик мати повинна встигати всюди, аби задовольнити їхні потреби. Одна дитина опинилась у скрутному становищі і, щоб вийти з нього, необхідна мудра материнська порада. Інша так задоволена якимось своїм винаходом, що хоче, аби й мама побачила його, сподіваючись, що вона радітиме. Слово схвалення надовго втішить серце. Багато світла і радощів може дати своїм дорогим дітям мати. Вона може так тісно з'єднати цих дорогих малюків зі своїм серцем, що її присутність стане для них найсвітлішою хвилиною в житті. ХР 192.2
Однак часто терпіння матері випробовується численними дріб'язковими неприємностями, які майже не варті уваги. Пустотливі рученята і неспокійні ніжки завдають матері багато праці та клопотів. Вона мусить добре володіти собою, щоб часом не зірвалися з її вуст дратівливі слова. Часто вона ледве стримується, але тиха молитва до співчутливого Відкупителя заспокоює її нерви, і вона стає здатною зберігати самовладання, спокій і почуття власної гідності. Вона говорить спокійним голосом, але скількох зусиль коштує їй вгамувати почуття гніву, стриматися від різких слів, які можуть зруйнувати її вплив, і потрібний буде час, аби його відновити. ХР 192.3
Дітям притаманна гострота сприйняття; вони відрізняють спокійний, люблячий голос від роздратованого, різкого наказу, який охолоджує любов і прихильність у дитячих серцях. Справжня мати-християнка ніколи не відштовхне від себе дітей через своє роздратування й нестачу розуміння та любові7. ХР 192.4
Формування розуму й характеру. На матері лежить особлива відповідальність. Жінка, яка носила дитину в своєму тілі й дала їй життя, справляє на цю дитину також інтелектуальний і духовний вплив, завдяки якому відбувається становлення її характеру та мислення. Йохаведа, мати-єврейка, що мала велику віру і “не злякалася царського повеління”, дала життя Мойсеєві, визволителеві Ізраїлю. Анна, жінка молитви і самопожертвування, сповнена небесного натхнення, народила Самуїла — дитину, яку виховували небеса, непідкупного суддю, засновника священних шкіл в Ізраїлі. Єлизавета, родичка тілом і духом Марії з Назарету, стала матір'ю предтечі Спасителя8. ХР 192.5
Борг світу перед матерями. День Божий відкриє, скільком побожним матерям світ завдячує тим, що вони дали сміливих і відважних мужів, які твердо захищали Істину і реформу, непохитно стояли серед випробувань і спокус, не проміняли високі й святі інтереси істини й славу Божу на світські почесті та навіть жертвували власним життям9. ХР 193.1
Матері, зрозумійте: ваш вплив і приклад позначаються на характері та долі ваших дітей; пам'ятаючи про вашу відповідальність, розвивайте в собі врівноважений розум і чистий характер, який відображав би лише те, що істинне, добре й прекрасне10. ХР 193.2