Християнська родина

Розділ 41. Недосконалі приклади материнства

Уявна мучениця. Багато сімей стають вкрай нещасливими через нерозумні нарікання господині, котра з неприязню відвертається від простих домашніх обов'язків скромного сімейного життя. Турботи і обов'язки, що випадають на її долю, вона вважає тяжким випробуванням, а те, що можна було б виконувати з радістю, задоволенням, зацікавленням, а також користю, перетворюється на важку й нудну працю. З огидою дивиться вона на рабство власного життя і вважає себе мученицею. ХР 198.1

Правда, в домашньому житті не все завжди буває гладко; багато трапляється такого, що випробовує терпіння і потребує сил. Хоча матір не несе відповідальності за обставини, які вона не в силах змінити, даремно заперечувати, що саме ставлення до обставин характеризує дружину і матір в її життєвій праці. Матері гідні осуду, якщо вони дозволяють, щоб обставини керували їхніми принципами та руйнували їх, якщо, втомившись, вони зраджують своєму високому покликанню та нехтують сімейними обов'язками. ХР 198.2

Дружина й матір, котра з гідністю долає труднощі, під тягарем яких падають ті, котрим бракує терпіння й витривалості, наполегливо виконуючи свою справу, не лише стає сильною сама, а її досвід у подоланні спокус і перешкод робить її здатною вміло допомагати іншим як словом, так і прикладом. У багатьох з тих, котрі добре виконують свою справу за сприятливих обставин, здається, змінюється характер, коли вони зустрічаються з нещастями і випробовуваннями; і чим більше неприємностей, тим більше вони занепадають. Але Бог не бажає, щоб ми ставали жертвами¹. ХР 198.3

Плекати в собі почуття незадоволення — гріх. Чимало чоловіків і дітей, котрі не знаходять вдома нічого привабливого, постійно вислуховують лайливі слова й нарікання, починають шукати втіхи та радості поза домівкою — у барах, пивних, в інших заборонених місцях. Дружина і матір, зайнята своїми домашніми турботами, часто стає неуважною і скупою на незначні виявлення люб'язності, котрі роблять домівку приємним місцем для чоловіка і дітей — навіть якщо вона намагається не згадувати в їхній присутності про неприємності й труднощі. Поки вона зайнята приготуванням їжі або лагодженням одягу, чоловік і діти приходять у дім і залишають його як сторонні особи. Трапляється так, що господиня дому, акуратно виконучи свої обов'язки, постійно нарікає, вважаючи, що вона приречена на рабство. Вона має хибне уявлення про свої обов'язки і обмеження, значно перебільшуючи їх та вважаючи, що високе призначення жінки полягає зовсім в іншому... Даремно вона прагне іншого життя, плекає в собі гріховне невдоволення і робить свій дім неприємним місцем для чоловіка і дітей². ХР 198.4

Захоплена безглуздям світу. Сатана готує звабні принади як для батьків, так і дітей. Він знає: якщо застосує свою звабну силу до матерів, то досягне багато чого. Шляхи світу сповнені обману, шахрайства й нещастя, але він робить їх привабливими на вигляд, і якщо діти й молодь не будуть належно виховані й навчені, неодмінно зіб'ються на манівці. Без твердих принципів їм важко протистояти спокусам³. ХР 199.1

Непотрібний тягар. Багато матерів витрачають свій час на безглузді й непотрібні справи. Всю свою увагу вони зосереджують на дочасному, не бажаючи спинитися, замислитися над тим, що є вічним. Скільки матерів не дбають про власних дітей і вони виростають грубими, невихованими й некультурними!⁴ ХР 199.2

Якщо батьки, передусім матері, мають справжнє почуття відповідальності за важливу роботу, доручену їм Богом, вони не виявлятимуть стільки цікавості до особистих справ своїх ближніх, до яких їм не повинно бути жодного діла. Вони не ходитимуть з дому в дім задля світських пліток, обговорюючи недоліки й неправильні вчинки своїх ближніх. Вони відчуватимуть настільки велику відповідальність за власних дітей, що не знаходитимуть часу на те, щоб засуджувати ближніх⁵. ХР 199.3

Жінка, котра шукає у Бога сили й втіхи та зі страхом Господнім виконує щоденні обов'язки, користуватиметься повагою і довір'ям свого чоловіка; вона побачить, що її діти виросли чесними людьми, маючи моральну силу на добро. Але матері, які нехтують даними їм можливостями і перекладають власні обов'язки і проблеми на інших, дійдуть висновку, що їхня відповідальність залишається за ними; вони з гіркотою пожинатимуть те, що сіяли з байдужістю і недбалістю. У цьому житті нічого не трапляється випадково; урожай буде таким, яким було посіяне насіння⁶. ХР 199.4