Християнська родина

Частина 10. Матір — королева сім'ї

Розділ 38. Становище та обов'язки матері

Рівна чоловікові. Жінка повинна посісти становище, яке Бог призначив їй від початку, — вона рівна чоловікові. Світ потребує матерів, котрі не лише носять ім'я матері, а й є такими в повному значенні цього слова. Можна з упевненістю сказати, що специфічні обов'язки жінки більш священні, більш святі, ніж обов'язки чоловіка. Нехай жінка усвідомлює святість своєї справи і в силі та страсі Божому виконує свою життєву місію. Нехай вона виховує дітей так, щоб вони приносили користь у цьому світі й стали членами сім'ї у кращому світі¹. ХР 184.1

Дружина і мати не повинна приносити в жертву свої сили або, навпаки, дозволяти собі бездіяльність, цілковито покладаючись на чоловіка. Її індивідуальність не повинна поглинатися його індивідуальністю. Вона має усвідомлювати, що рівна чоловікові, щоб бути поруч із ним, залишаючись вірною своєму обов'язку, як він — своєму. Її праця — виховання дітей — у всіх відношеннях є такою ж визначною і благородною, як і будь-яка інша справа, до якої може бути покликаний її чоловік, навіть коли він — президент країни². ХР 184.2

Королева сім'ї. Король на своєму престолі виконує не більш важливу справу, ніж мати. Отож, у своїй сім'ї мати є королевою. Від неї залежить формування характерів дітей для вищого, безсмертного життя. Ангел не міг би просити для себе більш високої місії, бо, виконуючи цю роботу, мати служить Богові. Вона повинна усвідомлювати велич своєї справи — це надаватиме їй мужності. Нехай вона зрозуміє значущість своєї справи і зодягнеться в обладунок Божий, аби протистояти спокусі пристосуватися до норм світу. Її праця принесе плоди як для цього часу, так і для вічності³. ХР 184.3

Мати — королева сім'ї, а діти — її піддані. Вона повинна мудро керувати своїм домом, зберігаючи материнську гідність. Її вплив у сім'ї повинен бути переважаючим, а слово — законом. Якщо вона християнка, котра підкоряється керівництву Божому, то буде в пошані у своїх дітей⁴. ХР 184.4

Дітей потрібно виховувати так, щоб вони ставилися до матері не як до рабині, котра повинна прислуговувати їм, а як до королеви, поставленої керувати ними, навчаючи їх “правилу за правилом, заповіді за заповіддю” (Ісая 28:10)⁵. ХР 185.1

Наочне порівняння цінностей. Мати рідко належним чином оцінює свою працю, часто вважаючи її важким і монотонним домашнім обов'язком. Щоденно, тиждень за тижнем виконує вона одні й ті самі справи, не помічаючи особливих результатів. Наприкінці дня вона вже не здатна згадати тих численних дрібних діл, які виконала. Спостерігаючи за успіхами свого чоловіка, вона розуміє, що не зробила нічого особливого, чим можна було б пишатися. ХР 185.2

Батько часто приходить додому гордим, зі задоволенням перелічує, що встиг зробити протягом дня. З його слів стає зрозумілим, що мати повинна тепер прислуговувати йому, оскільки вона нічого не робила, хіба що доглядала за дітьми, готувала їжу та прибирала дім. Вона не торгувала, як купець, не обробляла землю, як фермер, не працювала в майстерні, як механік, отже, не зробила нічого, що могло б її змучити. Чоловік критикує її, докоряє і наказує, ніби він — верховний правитель. Усе це є болісним для дружини й матері ще й тому, що вона надто втомилась, виконуючи свої обов'язки впродовж дня. ХР 185.3

Якби можна було підняти завісу, щоби батько з матір'ю побачили, як Бог оцінює роботу, зроблену ними за день, як Його всевидяче око порівнює працю одного й другого, то вони були б здивовані цим небесним відкриттям. Батько почав би оцінювати свою працю скромніше, тоді як мати отримала б завзяття й нові сили продовжувати свою справу мудро, наполегливо й терпляче. Тепер вона знає її справжню вартість. Якщо батько мав справу з речами, які щезнуть і проминуть, мати працювала над тим, щоб вдосконалювати характери й розум дітей не лише для дочасного життя, а й для вічності⁶. ХР 185.4

Призначена Богом справа. О, якби кожна мати могла зрозуміти, які великі її обов'язок і відповідальність, якою великою буде її нагорода за вірність!⁷ ХР 185.5

Мати, котра охоче виконує обов'язки, покладені безпосередньо на неї, усвідомлюватиме, що її життя має сенс, оскільки Бог доручив їй справу, яку вона обов'язково повинна виконати. Заради цієї справи вона не має права принижувати свого розуму чи ослаблювати інтелект⁸. Бог доручив матері виховувати дітей у напучуванні й остереженні Господньому. Такі поняття, як любов і страх Божий, мають раз і назавжди знайти свій відбиток у їхніх юних серцях. Робіть зауваження так, щоб вони зрозуміли: Бог навчає їх; Його прикро вражає обман, невірність і гріх. Бог настільки заполонить думки дітей, що своїми вчинками й словами вони прославлятимуть Його, а в майбутньому не будуть, як той очерет, що хилиться від вітру. У серцях таких людей бажання ведуть боротьбу з почуттям обов'язку⁹. Привести дітей до Ісуса — це ще не все... Їх необхідно виховати, навчити, аби вони стали учнями Христа; нехай будуть “сини наші як парості, що ростуть у повнім віку молодечім. Дочки наші, немов стовпи наріжні, витесані, немов оті у палаці” (Псал.144:12). ХР 185.6

Праця з формування, очищення і шліфування є справою матері. Характер дитини необхідно розвивати. Мати покликана писати на скрижалях серця уроки, які залишаться у вічності, й вона, без сумніву, викличе незадоволення Господа, якщо знехтує цією священною справою або дозволить комусь втручатися у неї... Мати-християнка має справу, доручену їй Богом, якою вона не буде нехтувати, якщо тісно пов'язана з Богом і сповнена Його Духом¹⁰. ХР 186.1

Велике й благородне доручення. Кожній матері надаються неоціненні переваги й можливості, доручені безмежно дорогі інтереси. Скромні обов'язки, на які жінки дивляться як на працю, що втомлює, розцінюйте як велику й благородну місію. Перевага матері — своїм впливом благословляти світ. Діючи так, вона отримає радість і для власного серця. Вона може зробити шлях своїх дітей до славних висот прямим, хоча на ньому зустрічатиметься і світло, і темрява. Але лише та матір, котра намагається дотримуватись у своєму житті вчення Христа, може сподіватися на те, що сформує характери дітей за божественним зразком¹¹. ХР 186.2

З усіх життєвих справ матері найсвященнішим є її обов'язок щодо дітей. Але як часто цим обов'язком нехтують задля задоволення якихось егоїстичних бажань! Батькам довірені земні та вічні інтереси їхніх дітей. Вони повинні тримати кермо влади у руках і керувати своєю сім'єю так, щоб віддавати шану Богові. Нехай Закон Божий стане мірилом, а любов керує вами в усіх справах¹². ХР 186.3

Немає більш важливої та святої справи. Коли чоловіки йдуть на роботу, залишаючи своїх дружин піклуватися про дітей, то дружина й матір виконує таку саму важливу й святу справу, як чоловік і батько. Навіть, якщо чоловік працює на місійному полі, дружина — місіонер у своїй сім'ї, і часто її турботи, тривоги й труднощі набагато перевершують обов'язки чоловіка й батька. Її справа серйозна й важлива... Чоловік, працюючи на місійному полі, переважно шанований людьми, тоді як хатня трудівниця може й не отримати земної винагороди за свою працю. Але коли вона трудиться задля власної сім'ї, докладає зусиль, щоб сформувати характери дітей згідно з Божественним зразком, тоді ангел, що веде записи, впише її ім'я серед найвидатніших місіонерів світу. Бог оцінює зовсім не так, як обмежений людський розум¹³. ХР 187.1

Мати — Божий посередник, покликаний нести християнство до власної сім'ї. Її життя служить прикладом релігії, яку визнає Біблія. Матір повинна показувати, як вплив цієї релігії керує нами у нашому щоденному житті з його обов'язками і приємними хвилинами, навчаючи дітей того, що вони можуть спастися лише благодаттю через віру, котра є даром Божим. Прищеплене матір'ю розуміння того, Ким є Христос для нас, а також Його любов, доброта, Його милосердя, виявлене у великому Плані викуплення, справлятимуть освячувальний вплив на серця дітей¹⁴. ХР 187.2

Виховання дітей є важливою частиною Божого плану, мета якого — показати силу християнства. На батьках лежить серйозна відповідальність у вихованні своїх дітей таким чином, щоб, залишивши батьківський дім, вони робили добро, а не зло тим, з ким спілкуватимуться¹⁵. ХР 187.3

Співпраця зі служителем. Проповідник має свою ділянку роботи, а матір — свою. Вона покликана привести дітей до Ісуса, щоб Він благословив їх. Вона зберігає в своєму серці слова Христа і навчає згідно з цим власних дітей. Від ранніх років їхнього життя вона має привчати їх до стриманості та самозречення, чистоти і порядку. Матір може так виховати дітей, що вони з відкритими, чуйними серцями прислухатимуться до слів і порад слуг Божих. Господь має потребу в таких матерях, котрі у всіх аспектах сімейного життя використовуватимуть дані їм Богом таланти, готуючи дітей до членства у небесній сім'ї. Належним чином виконана домашня робота є набагато більшим внеском у справу служіння Господеві, ніж повчання словом. Як і вчителі в школі, батьки й матері мають усвідомлювати, що вони є вихователями дітей¹⁶. ХР 187.4

Сфера впливу матері-християнки не повинна обмежуватися її родинним життям. Благочинний вплив, який матір справляє у сімейному колі, вона може й повинна використовувати серед своїх сусідів і в Церкві Божій. Для посвяченої дружини й матері дім не може стати в'язницею¹⁷. ХР 188.1

Вона має місію в житті. Нехай жінка усвідомить святість своєї справи і в силі та страхові Божому виконує свою життєву місію. Нехай вона виховує своїх дітей, щоб вони стали корисними членами суспільства, гідними кращого світу. Звертаючись до матерів-християнок, благаємо вас: усвідомте відповідальність, покладену на вас як на матерів і живіть не для самовдоволення, а для Божої слави. Христос не догоджав Собі, а прийняв образ раба¹⁸. ХР 188.2

Світ сповнений розтлінного впливу. Мода і звичаї мають сильну владу над молоддю. Якщо мати не виконає свого обов'язку, щоб навчати, керувати і стримувати дітей, то, природно, вони приймуть зло і відвернуться від добра. Нехай кожна мати якомога частіше приходить до Спасителя з молитвою: “Навчи нас, як нам управляти своїми дітьми і що ми маємо зробити для них?” Нехай вона прислухається до поради, яку Бог дав у Своєму Слові, і отримає мудрість, у якій має потребу¹⁹. ХР 188.3

Творіть за божественною подобою. На небесах є Бог, світло й слава від Його престолу спочиває на вірній матері, котра прагне навчити дітей протистояти впливу зла. Жодну іншу справу не можна порівняти за своєю важливістю з тією, яку виконує матір. Її покликання не таке, як у художника, який творить прекрасну картину на полотні або, як у скульптора, що різьбить чудову скульптуру з мармуру. Вона не покликана втілювати, подібно до письменника, благородні думки у слова, сповнені великої сили, або, як музикант, передавати красу почуттів у мелодії. Її завдання — за допомогою Божою творити подобу Божества у людській душі. ХР 188.4

Матір, котра дорожить цим дорученням, вважатиме надані їй можливості неоціненним скарбом. Вона щиро прагнутиме до того, щоб показати своїм дітям найвищий ідеал у власному характері, використовуючи різні методи виховання. З ревністю, терпінням і сміливістю вона намагатиметься вдосконалити свої здібності, щоб правильно використовувати найкращі сили розуму для виховання дітей. Кожний свій крок вона перевіряє, запитуючи: “Що говорить Бог?” Вона старанно вивчатиме Його Слово, її погляд буде постійно звернений на Христа, і тоді щоденне життя , що складається зі скромних обов'язків і турбот, стане правдивим відображенням єдиного правдивого Життя²⁰. ХР 188.5

Ім'я вірної матері записане у книзі невмирущої слави. Самозречення і хрест — це наша доля. Чи приймаємо ми її? Нехай ніхто з вас не думає, що коли зустрінемося з останніми великими випробуваннями, в нас одразу ж виявиться жертовний дух. Якщо таким духом пройняте наше щоденне життя, за допомогою науки і прикладу він увійде в розум і серця наших дітей. Матері Ізраїлю не можуть воювати самі, але можуть виростити воїнів, котрі, одягнувшись в обладунок Божий, мужньо відстоюватимуть Господню справу²¹. ХР 189.1

Матері, доля ваших дітей значною мірою залежить від вас. Якщо ви нехтуєте своїм обов'язком, вони можуть опинитись у лавах ворога, стати його знаряддям, аби губити душі; однак за допомогою благочестивого прикладу та правильного виховання ви можете привести їх до Христа і зробити знаряддям у Його руках для спасіння багатьох душ²². ХР 189.2

Справа матері-християнки, яку вона сумлінно виконує з Божою допомогою, стане безсмертною. Прихильники моди ніколи не побачать і не зрозуміють нев'янучої краси матері-християнки; вони глузуватимуть з її “відсталих” поглядів і скромного, без прикрас вбрання, тоді як Велич небес запише ім'я цієї вірної матері до книги невмирущої слави²³. ХР 189.3

Дорогоцінні хвилини. Усе життя Мойсея, велика місія, яку він виконав, як вождь Ізраїлю, свідчать про важливість справи матері-християнки. Немає іншої справи, що могла б зрівнятися з цією... Батьки повинні навчати і виховувати своїх дітей з ранніх років і до кінця життя, щоб вони могли стати дійсними християнами. Вони довірені нашій опіці, аби ми виховували їх не як спадкоємців престолу земної імперії, а як царів Бога, котрі царюватимуть упродовж нескінченних віків. ХР 189.4

Нехай кожна мати зрозуміє, що її хвилини дорогоцінні, а справа буде випробувана в той урочистий день, коли кожний даватиме звіт. Тоді виявиться, що причиною багатьох невдач і злочинів людей є незнання й недбалість тих, чиїм обов'язком було спрямовувати дитячі кроки на правильний шлях. Натомість відкриється, що багато з тих, геній, істина і святість котрих стали благословенням для світу, завдячують своїми принципами, впливом та успіхами матері-християнки, якій відома сила молитви²⁴. ХР 190.1