Християнська родина

Розділ 37. Яким не повинен бути чоловік

Чоловік, який розраховує на те, що дружина буде нести подвійний тягар. У багатьох сім'ях є діти різного віку; деякі з них потребують не лише уваги матері та її мудрого виховання, а й більш суворого і водночас ніжного впливу батька. Мало хто з батьків надає цій справі належної уваги. Такі батьки нехтують своїм обов'язком і перекладають важкий тягар на матір, вважаючи, нібито вони вільні критикувати й засуджувати її дії. Пригнічена цим обтяжливим відчуттям відповідальності та постійним осудом, нещасна дружина і мати часто вважає себе винною, відчуваючи докори сумління за те, що вчинила погано незумисне або через незнання, оскільки вважала такі дії найкращими за певних обставин. Проте замість подяки за тяжку й виснажливу працю, яка могла б втішити її, вона вимушена перебувати під тягарем смутку й докорів, бо чоловік, нехтуючи своїм обов'язком, розраховує на те, що вона, бажаючи догодити йому, працюватиме за обох, незважаючи на несприятливі обставини¹. ХР 178.1

Багато хто з чоловіків не розуміє й недооцінює тих клопотів і труднощів, з якими мають справу їхні дружини, прикуті, як правило, цілий день до нескінченної домашньої праці. Часто чоловіки повертаються додому з похмурим виглядом, не приносячи й променя світла в сім'ю. ХР 178.2

Якщо їжа не була приготовлена вчасно, оскільки втомлена дружина часто поєднує функції господині, няньки, куховарки і покоївки в одній особі, вона ще й вислуховує докори чоловіка. Вибагливий чоловік може навіть взяти з рук втомленої матері вередливу дитину, аби вона швидше приготувала страву, але якщо дитина поводиться неспокійно, то він взагалі не вважає своїм обов'язком панькатися з нею, заспокоювати й втішати. Не замислюючись над тим, скільки матері доводиться страждати через вередування малюка, він нетерпляче кличе: “Гей, мамо, забирай свою дитину!” Хіба ж ця дитина не його також? Хіба на ньому не лежить природний обов'язок виховувати власних дітей?² ХР 178.3

Порада деспотичному і владолюбному чоловікові. Ваше життя було б набагато щасливішим, якби ви зрозуміли, що не володієте абсолютною владою, якою наділяєте себе як чоловік і батько. Ваша поведінка свідчить про те, що ви неправильно розумієте своє становище як голови сім'ї. Ви — нервовий та владолюбний, вам часто бракує розсудливості, і як би ви не розцінювали свою поведінку в таких випадках, її важко назвати послідовною щодо вашої дружини та дітей. Зайнявши колись певну позицію, ви не бажаєте змінити її. Ви сповнені рішучості здійснювати свої плани, хоча часто йдете неправильним шляхом і повинні були б побачити це. У чому ви маєте найбільшу потребу — так це в любові й вибачливості; вам необхідно з меншою рішучістю та наполегливістю відстоювати свою точку зору на словах і на ділі. Якщо ви й надалі будете дотримуватись такої лінії поведінки, то замість того, щоб стати головою сім'ї у справжньому значенні цього слова, перетворитесь на диктатора, який тільки й знає, що пригноблювати й мучити інших... ХР 179.1

Намагаючись примусити інших у всьому діяти так, як вважаєте за потрібне, ви часто завдаєте цим більше шкоди, ніж тоді, коли поступаєтесь у своїх переконаннях. Це справедливо навіть тоді, коли ваші переконання добрі самі по собі, але в багатьох випадках не сприйнятні; вони надто надумані внаслідок специфіки вашої натури: саме тому ви з такою рішучістю й нерозважливістю робите те, чого не слід робити³. ХР 179.2

Ви маєте власну точку зору на те, як керувати своєю сім'єю. Ви дієте незалежно й свавільно, позбавляючи свободи волі оточуючих вас людей. Ви вважаєте, що володієте необхідними якостями голови сім'ї й це дозволяє маніпулювати всіма членами родини, як робітник маніпулює машиною. Ви присвоюєте собі владу і поводитеся як диктатор. Це не до вподоби небесам, і засмучує співчутливих ангелів. Ваша поведінка у сім'ї свідчить про те, ніби лише ви здатні керувати. Ви ображаєтесь, коли дружина насмілюється не погодитися з вашою думкою або ставить під сумнів правильність вашого рішення⁴. ХР 179.3

Дратівливий та сварливий чоловік. Чоловіки, дайте своїм дружинам змогу жити духовним життям... Для багатьох схильність до роздратування стає звичкою, і вони поводяться як дорослі діти. Вони ніяк не можуть позбутися вад, що так щедро виявляють себе у дитинстві. Плекаючи в собі довгий час ці негативні почуття, вони постійними скаргами та невдоволенням калічать життя не лише собі, а й іншим. Їм властивий дух Ізмаїла, життя котрого пройшло у постійній ворожнечі з оточуючими його людьми⁵. ХР 179.4

Самолюбний і похмурий чоловік. У брата Б. характер, який не приносить у сім'ю сонячного світла; саме над цим йому слід попрацювати. Він більше схожий на хмару, ніж на сонячний промінь. Він надто самолюбний, щоб висловлювати вдячність членам сім'ї, а найбільше тій, котру повинен кохати й поважати. Він похмурий і владний; його слова часто бувають різкими і завдають ран, які він не поспішає заліковувати, не бажає впокорити себе, визнавши свої помилки й гріхи. ХР 180.1

Брат Б. повинен стати лагіднішим, виховати у собі ввічливість і люб'язність. До дружини, котра в усіх відношеннях є рівною йому, він мав би ставитися з ніжністю та любов'ю. Нехай з його уст не зійде жодне слово, яке могло б засмутити її серце. Він повинен розпочати роботу над перетворенням свого характеру в сім'ї, виховуючи в собі почуття любові, прихильності та перемагаючи грубі, неприємні, неблагородні риси характеру⁶. ХР 180.2

Чоловік і батько — похмурий, самолюбний і владний — робить нещасним не лише самого себе, а й усіх членів родини. Його дружина — пригнічена, хвороблива; діти страждають через поганий характер батька — такі плоди йому доведеться пожинати⁷. ХР 180.3

Егоїстичний та нетерплячий чоловік. Ви очікуєте надто багато від своєї дружини і дітей; робите чимало зауважень. Якщо б ви мали бадьорий, веселий дух і розмовляли з ними ласкаво й ніжно, то замість грозових хмар смутку й нещастя, приносили б світло у свій дім. Ви надто рахуєтеся з власною думкою, впадаєте в крайнощі і не хочете погодитися з тим, що думка дружини також має важливе значення в сім'ї. Ви не цінуєте своєї дружини, не вчите дітей поважати її думку. Ви не ставитеся до неї як до рівної, натомість захопили кермо влади в свої руки і всіма силами намагаєтеся втримати його. Ви не виробили ніжного, співчутливого характеру. Але вам необхідно розвивати в собі ці риси, якщо бажаєте бути переможцем; і тоді Божі благословення щедро зливатимуться у вашу сім'ю⁸. ХР 180.4

Порада тому, хто нехтує християнською ввічливістю. Ви вважаєте слабкістю бути добрим, ніжним, співчутливим і думаєте, що розмовляти з дружиною ввічливо, ніжно і з любов'ю — принизливо. У вас хибне уявлення про чоловічу гідність і про те, яким повинен бути справжній чоловік. Небажання робити добро — вияв слабкості й недолік вашого характеру. Те, що ви розцінюєте як слабкість, Бог вважає справжньою християнською ввічливістю, яку повинен виявляти кожний християнин; саме такий є дух Христа⁹. ХР 181.1

Чоловіки гідні любові й прихильності. Якщо чоловік деспотичний, вимогливий і критичний до своєї дружини, він не може користуватися в неї повагою і любов'ю, і шлюбні стосунки стануть огидними для неї. Вона не може кохати такого чоловіка, бо він не докладає зусиль, аби завоювати її кохання. Чоловіки повинні бути турботливими, уважними, ніжними, вірними і чуйними. Виявляйте любов і співчуття... Якщо чоловік має благородний характер, чисте серце, духовність, чим повинен відрізнятися кожний справжній християнин, то це позначиться на шлюбних взаєминах... Він підбадьорюватиме свою дружину і дбатиме про її здоров'я, втішатиме, створюючи запашну атмосферу в своїй сім'ї¹⁰. ХР 181.2