Християнська родина

Розділ 17. Взаємні зобов'язання

Кожний має свої обов'язки. Двоє, що поєднують свої життєві інтереси, мають різні особливості характеру та індивідуальні обов'язки. Кожний виконує ту чи іншу роботу, однак жінка не повинна оцінюватись, як в'ючна тварина — за кількістю виконаної роботи. Жінка має бути окрасою для сім'ї, як дружина і подруга свого розсудливого чоловіка... На кожному кроці вона запитує себе: чи я досягла ідеалу справжньої жінки? Яким чином можу справляти на свою сім'ю вплив, подібний до Христового? Чоловік повинен дати своїй дружині зрозуміти, що цінує її працю¹. ХР 90.1

Дружина повинна поважати свого чоловіка, а чоловік — кохати і піклуватися про неї; подібно, як шлюбна обітниця об'єднує їх в одне ціле, так і віра в Христа об'єднує їх у Ньому. Що може бути приємнішим для Бога, ніж бачити, що ті, які вступають у шлюбні стосунки, прагнуть разом учитися в Ісуса, все більше сповняючись Його Духом?² ХР 90.2

Тепер ви виконуєте обов'язки, яких не мали до шлюбу. “Отож, зодягніться... у добротливість, покору, лагідність, довготерпіння”. “Поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас”. Поставтеся з увагою до такої поради: “Дружини, коріться своїм чоловікам, як це годиться в Господі; бо чоловік — голова дружини, як Христос — Голова Церкви... і як кориться Церква Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому. Чоловіки, — любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї”³ (Колос.3:12; Ефес.5:22-25). ХР 90.3

Божа вказівка для Єви. Єву було попереджено про скорботу й страждання, які відтепер випадуть на її долю. І сказав Господь: “До мужа твого пожадання твоє, — а він буде панувати над тобою” (Бут.3:16). При творінні Бог зробив Єву рівною Адамові. Якби вони залишилися слухняними Богові, живучи згідно з Його великим Законом любові, то завжди були б у згоді одне з одним; але гріх порушив цю гармонію, і тепер їхній союз міг підтримуватися, а єдність зберігатися лише у тому разі, коли одна зі сторін підкориться іншій. Єва згрішила першою, вона піддалася спокусі, бо віддалилася всупереч божественним застереженням від свого чоловіка. Вона намовила Адама, той згрішив і тепер вона опинилася в залежності від свого чоловіка. Якби грішний людський рід дотримувався принципів Божого Закону, то цей вирок, хоча і проголошений внаслідок гріха, був би для них благословенням. Зловживання чоловіком отриманою таким чином перевагою надто часто робить долю жінки гіркою, а її життя перетворює на важкий тягар. ХР 90.4

Єва була ідеально щасливою зі своїм чоловіком в Едемській оселі, але, подібно до сучасних невгамовних Єв, тішила себе надією осягти вищу сферу, аніж та, яку визначив для неї Бог. Намагаючись піднестися вище від свого початкового становища, вона опустилася набагато нижче, ніж була. Так буде з усіма, хто не бажає з готовністю виконувати повсякденні обов'язки за планом Божим⁴. ХР 91.1

Жінки — коріться, чоловіки — любіть. Часто виникає запитання: чи може дружина мати власну волю? Біблія ясно свідчить про те, що чоловік — голова сім'ї. “Дружини, коріться своїм чоловікам”. Якби це повеління закінчувалося такими словами, можна було б сказати, що становищу жінки не позаздриш, що в багатьох випадках воно є тяжким, нестерпним і було б краще, якби шлюбів було менше. Багато чоловіків зупиняються на словах: “Дружини, коріться своїм чоловікам”, — але ми прочитаємо продовження цього ж повеління: “як це годиться в Господі”. Бог вимагає, щоб жінка завжди мала страх Божий і споглядала на славу Божу. Вона повинна цілковито підкорятися лише Господеві Ісусу Христу, Котрий придбав її як Свою дитину безмірною ціною власного життя. Бог дав їй сумління, котре вона не може опоганювати безкарно. Її індивідуальність не може поглинатися індивідуальністю чоловіка, бо вона є надбанням Христовим. Було б помилкою вважати, що вона має сліпо й беззастережно виконувати усі вказівки чоловіка, якщо знає, що не повинна завдати шкоди своєму тілу й духу, викупленим з-під влади сатани. Є Той, Котрий стоїть вище за чоловіка, — це її Відкупитель, і коритися своєму чоловікові вона повинна так, як заповідав Бог — “як це годиться в Господі”. Якщо чоловіки вимагають від своїх жінок цілковитого підкорення, заявляючи, що жінки не мають права голосу в сім'ї й мусять виявляти тільки покірність, вони ставлять своїх дружин у положення, яке суперечить Писанню. Вдаючись до такого тлумачення, вони зневажають Божий задум щодо шлюбу. Таке пояснення робиться лише задля того, щоб виправдати деспотичне панування, на яке чоловіки не мають права. Читаємо далі: “Чоловіки, любіть дружин своїх і не будьте до них суворі” (Колос.3:19). Чому чоловік не повинен ставитись суворо до своєї дружини? Хоча він і бачить, що вона помиляється, має численні вади, та озлобленість духа не є засобом для усунення зла⁵. ХР 91.2

Жінки підкоряються чоловікам лише в тому разі, коли чоловіки підкоряються Христові. Багато чоловіків своїм ставленням до дружин створюють хибне уявлення про ставлення Господа Ісуса до Церкви, тому що не виконують настанов Господніх. Вони заявляють, що їхні дружини повинні в усьому їм коритися. Проте Божий план не передбачав, щоб чоловік керував домівкою як голови, якщо він сам не підкоряється Христові. Щоб правильно показати ставлення Христа до Церкви, чоловік має сам перебувати під керівництвом Христа. Якщо ж чоловік є грубим, нестриманим, самолюбним, суворим і владним, то нехай навіть не згадує про те, що чоловік є головою дружини і що вона в усьому мусить йому підкорятися; бо він — не Господь і навіть не чоловік у справжньому розумінні цього слова... ХР 92.1

Нехай чоловіки дивляться на біблійний взірець і намагаються усвідомити значення символа, поданого у Посланні апостола Павла до ефесян, щоб зрозуміти ставлення Христа до Церкви. Чоловік — представник Спасителя у своїй сім'ї. Чи відповідатиме він своєму благородному, даному йому Богом, покликанню бути головою сім'ї, котрий завжди намагається звеличити свою дружину і дітей? Чи створюватиме навколо себе чисту, запашну атмосферу небес? Чи буде старанно прищеплювати любов Ісуса, роблячи її незмінним принципом у власному домі, якщо претендує на особистий авторитет? ХР 92.2

Нехай кожний чоловік і батько досліджує слова Христа, намагаючись зрозуміти їх не однобоко, зосереджуючи увагу лише на тих словах, де говориться, що дружина повинна коритися своєму чоловікові, а у світлі Голгофського хреста, щоб усвідомити своє дійсне становище в сім'ї. ХР 92.3

“Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву і віддав за неї Себе, щоб її освятити, очистивши водяним купелем у слові” (Ефес.5:25-26). Ісус віддав Самого Себе на хресну смерть, щоб силою Святого Духа очистити нас від усякого гріха і нечистоти⁶. ХР 93.1

Терпіння і взаємна вибачливість. Ми повинні мати Духа Божого, інакше згоди в родині не буде ніколи. Дружина, яка має Дух Христа, буде обережною в словах, опановуватиме собою, буде слухняною і водночас почуватиме себе не рабинею, а другом і супутницею свого чоловіка. Якщо чоловік є слугою Божим, він не буде панувати над дружиною, не буде свавільним і надто вимогливим. Тепло домашнього вогнища — плід не лише людських зусиль. Коли в домі перебуває Господній Дух, він стає символом небес... Якщо один зробить помилку, інший виявить християнську вибачливість і не відвернеться, виявляючи холод у стосунках⁷. ХР 93.2

Ані чоловік, ані дружина не повинні робити спроб панувати один над одним. Не намагайтеся примусити один одного сліпо підкорятися вашим бажанням. Роблячи так, ви не зможете зберегти взаємну любов. Будьте добрими, вибачливими, уважними і люб'язними. За милістю Божою, ви можете зробити один одного щасливими, як і говорили у шлюбній обітниці⁸. ХР 93.3

Взаємна поступливість. У подружньому житті чоловіки й жінки інколи поводяться як недисципліновані, вередливі діти. Чоловік наполягає на своєму, жінка — на своєму, і ніхто не бажає поступитися. Таке ставлення може призвести до великого нещастя. Як чоловік, так і дружина повинні бути готовими погодитися з методом або думкою одне одного. Не може бути щастя, поки обоє наполягають на своєму⁹. ХР 93.4

Якщо люди не навчилися від Христа лагідності й смирення, вони будуть запальними і нерозважливими, як це часто трапляється з дітьми. Сильна, але недисциплінована воля бажає панувати. Таким необхідно замислитися над словами апостола Павла: “Коли я був дитиною, то я говорив як дитина, думав як дитина, розумів як дитина; коли ж я став мужем, то залишив усе дитяче”¹⁰ (1Кор.13:11). ХР 93.5

Вирішення сімейних проблем. Чоловікові й дружині, котрі не упокорили свої серця перед Богом, нелегко вирішувати сімейні проблеми, навіть якщо вони намагаються чесно й справедливо виконувати свої обов'язки. Як можуть чоловік і дружина зберегти любов і єдність між собою, коли в сімейному житті мають різні інтереси? Їм необхідно об'єднати свої погляди в усьому, що стосується їхньої сім'ї. Дружина-християнка поділятиме інтереси свого чоловіка як друга і супутника життя, бо він — голова сім'ї¹¹. ХР 93.6

Порада для сімей, в яких існують протиріччя. Ви плекаєте недобрий дух. Ви займаєте певну позицію, не зваживши як слід питання та не рахуючись з тим, яку реакцію викличе ваша точка зору; ви з незалежним виглядом згадуєте про своє рішення в молитвах і розмовах, знаючи про те, що ваша дружина дотримується протилежних поглядів. Замість того, щоб поважати почуття своєї дружини і тактовно, як личить вихованій людині, уникати питань, котрі викликають суперечності, ви зупиняєтесь на небажаних темах і вперто відстоюєте свої погляди, незважаючи на думку оточуючих. Такі плоди дозрівають не на християнському дереві¹². ХР 94.1

Брате мій і сестро! Відчиніть двері вашого серця і прийміть Ісуса. Запросіть Його до храму вашої душі. Допоможіть одне одному усунути усі перешкоди, котрі зустрічаються у кожному подружньому житті. На вас чекає запекла боротьба; ви маєте перемогти вашого супротивника-диявола. Якщо в цій боротьбі ви розраховуєте на допомогу Божу, то обоє повинні бути єдині в рішенні перемогти, утримуючи свої уста від недобрих слів, навіть коли вам доведеться впасти на коліна і голосно вигукнути: “Господи, заборони ворогові моєї душі!”¹³. ХР 94.2

Христос принесе згоду в кожне серце. Якщо чоловік і дружина виконують волю Божу, вони поважатимуть один одного, виявляючи любов і довір'я. Необхідно рішуче боротися з усім, що може затьмарити мир і єдність сім'ї, а плекати любов і доброту. Той, хто виявляє ніжність, вибачливість і любов, отримує у відповідь те саме. Де панує Дух Божий, там не буде розмов про несумісність у шлюбі. Якщо Христос — надія слави — справді перебуває у вас, то в сім'ї пануватиме єдність і любов. Христос, Котрий живе в серці дружини, не буде суперечити Христові, Який перебуває в серці чоловіка. Тоді обоє прагнутимуть успадкувати оселі, які Христос пішов приготувати для тих, що люблять Його¹⁴. ХР 94.3