Християнська родина

17/88

Розділ 16. Щасливий і успішний союз

Справжній союз — це досвід, що триває усе життя. Щоб зрозуміти належним чином, що являють собою шлюбні взаємовідносини, необхідне ціле життя. Ті, що одружуються, вступають до школи, яку вони ніколи не закінчать у цьому житті1. ХР 83.1

З якою би обережністю й мудрістю не укладався шлюб, рідко можна зустріти пару, котра була б єдина у всьому навіть відразу після завершення шлюбної церемонії. Справжній союз двох людей, з'єднаних шлюбом, утворюється впродовж усіх наступних років2. ХР 83.2

Як тільки молода пара зустрічається з життєвими труднощами й турботами, романтика, якою попередня уява часто огортає шлюб, зникає. Подружжя починає пізнавати характер одне одного так, як вони не могли цього зробити до шлюбу. Це найбільш критичний період у їхньому житті. Щастя й успіх майбутнього життя залежить від того, чи виберуть вони тоді правильний шлях. Часто вони зауважують одне в одному непомічені раніше слабкості й недоліки; але серця, об'єднані любов'ю, бачитимуть і позитивні якості, яких раніше не помічали. Нехай же кожен прагне знаходити позитивне у характері, а не його вади. Часто те, що ми бачимо в інших, є наслідком власного ставлення та атмосфери, в якій перебуваємо3. ХР 83.3

Кохання має бути випробуваним і перевіреним. Кохання може бути чистим і прекрасним, як кришталь у своїй непорочності, проте воно може виявитися нетривким, якщо не було випробуване й перевірене. Нехай Христос стане для вас у всьому першим, останнім і найкращим. Постійно дивіться на Нього, тоді кохання щодня ставатиме все глибшим і сильнішим, навіть зазнаючи випробувань у скрутний час. Якщо ви любитимете Христа все більше, то й ваша любов одне до одного ставатиме все глибшою й сильнішою4. ХР 83.4

Хоча можуть виникнути труднощі, непорозуміння і перешкоди, ні чоловік, ані дружина не повинні допускати й думки про те, що їхній шлюб — помилка і що вони розчарувалися у ньому. Прийміть рішення, що будете один для одного всім, чим тільки можете бути. Продовжуйте приділяти одне одному стільки ж уваги, скільки приділяли раніше. Усіма можливими засобами підтримуйте своє подружжя у життєвій боротьбі. Намагайтеся зробити одне одного щасливими. Нехай поміж вами буде взаємна любов і поблажливість. І тоді шлюб замість того, щоб стати кінцем кохання, буде, як і раніше, його початком. Теплота справжньої дружби, кохання, що з'єднує серця, є обітницею небесної радості5. ХР 83.5

Виховуйте у собі терпіння, виявляючи його на ділі. Добротою і стриманістю можна зберегти справжню любов, що зігріває серця, та виховати в собі такі якості, котрі отримають схвалення небес6. ХР 84.1

Ворог намагатиметься розлучити. Сатана завжди готовий скористатися ситуацією, коли виникає якась незгода. Впливаючи на погані, успадковані риси характеру чоловіка або дружини, він намагатиметься викликати відчуження поміж тими, які з'єднали свої інтереси, уклавши урочистий завіт перед Богом. Даючи шлюбну обітницю, вони обіцяли бути вірними: дружина обіцяла любити свого чоловіка і бути слухняною йому, а чоловік — любити дружину й опікуватися нею. Якщо виконується Закон Божий, то дух незгоди не виявлятиме себе в сім'ї; не виникне жодного поділу інтересів чи охолодження почуттів7. ХР 84.2

Порада для свавільного подружжя. Ані чоловік, ані дружина не повинні змагатися за владу в сім'ї. Господь встановив принцип, котрим і необхідно керуватися в цьому питанні. Нехай чоловік любить і піклується про свою дружину, як Христос любить і піклується про Церкву. Дружина ж нехай поважає і кохає свого чоловіка. Обоє виявлятимуть дух доброти, прийнявши тверде рішення ніколи не засмучувати і не завдавати болю одне одному... ХР 84.3

Не намагайтеся примушувати іншого робити все так, як ви цього бажаєте: діючи так, ви не зможете зберегти взаємну любов. Свавілля руйнує мир і щастя родини. Нехай же ваше подружнє життя не стане життям суперечок, інакше обоє будете нещасними. Виявляйте доброту в словах і люб'язність на ділі, відмовляючись від власних бажань. Уважно стежте за своєю мовою, бо слова справляють могутній вплив на добро або зло. Нехай у вашому голосі не буде різких нот. Наповнюйте подружнє життя запашною красою характеру, подібного до Христового8. ХР 84.4

Виявляйте любов на словах і на ділі. Багато хто через свою надмірну стриманість вважає прояви любові слабкістю. Такий дух перешкоджає взаєморозумінню. Коли людина придушує благородні пориви товариськості, вони можуть загинути, а серце стане спустошеним і холодним. Остерігайтеся цієї помилки. Кохання не може довго існувати, якщо не знаходить прояву. Нехай же серце людини, котра пов'язана з вами, не страждає через нестачу доброти й співчуття... Нехай кожен замість того, щоб вимагати любові до себе, дарує її іншим. Розвивайте у собі все найблагородніше та не баріться визнавати добрі якості один в одному. Усвідомлення того, що тебе цінують, є чудовим стимулом, який приносить задоволення. Симпатія і повага підтримують прагнення досягти досконалості, а любов, що кличе до високої мети, стає міцнішою9. ХР 85.1

Причина, чому в нашому світі є так багато жорстокосердних чоловіків і жінок, криється у тому, що справжня прихильність і любов розцінюються як слабкість, котрої намагаються позбутися. Усе краще в людині спотворюється ще в дитинстві, і вона зупиняється у своєму розвиткові. Поки промені божественного світла не розтоплять холодність та бездушний егоїзм, людина ніколи не отримає щастя. Якщо ми прагнемо мати ніжне серце, як у Ісуса, коли Він був на землі, й святе співчуття, що виявляють ангели до грішних, смертних людей, то повинні бути в своїх почуттях щирими, як діти, прості та безпосередні. Тоді ми будемо керуватися небесними принципами, що очищатимуть нас і сприятимуть духовному піднесенню особи10. ХР 85.2

Надто багато турбот обтяжують наші родини і вкрай мало природної простоти, миру і щастя плекається у них. Менше турбуйтеся про те, що скаже світ, а більше уваги приділяйте членам родинного кола. У стосунках між членами сім'ї нехай буде менше показної, удаваної, світської ввічливості, а набагато більше ніжності й любові, радості та християнської люб'язності. Багатьом треба вчитися робити власну домівку привабливим, радісним місцем. Вдячне серце і ласкавий погляд важливіші за багатство і розкіш, а здатність задовольнятися простим зробить домівку щасливою, тому що в ній панує любов11. ХР 85.3

Невеликий вияв уваги також важливий. Бог перевіряє й випробовує нас у звичайних життєвих ситуаціях. Часом дрібниці свідчать про те, що криється в серці. Невеликі вияви уваги, просте взаєморозуміння та елементарна ввічливість роблять життя щасливим і, навпаки, нехтування добрими, підбадьорюючими, сповненими любові словами й маленькими люб'язностями, приносить у житті багато горя. Колись виявиться, що самозречення задля добра й щастя оточуючих, становить більшу частину записів у небесній книзі життя. З іншого боку, турбота про власне “я”, нехтування добром і щастям інших також не залишаться поза увагою небесного Отця12. ХР 86.1

Чоловік, який забуває виявляти свою прихильність. Якщо в домі панує любов, яка виявляється у словах, поглядах і вчинках, то він є місцем, де охоче перебувають ангели, освічуючи його промінням слави. Тоді найскромніші домашні турботи здаються привабливими. У таких умовах жодні обов'язки не видаватимуться вашій дружині неприємними. Вона виконуватиме їх з бадьорим духом і буде для оточуючих як сонячне світло; її серце сповниться піснями для Господа. Але тепер вона відчуває, що ви байдужі до неї. Ви дали їй привід до цього. Ви виконуєте необхідні обов'язки, покладені на вас як на главу сім'ї, але цього замало. Вам істотно бракує виявлення дорогоцінної любові та уваги. Любов має розкрити себе у погляді, поведінці, інтонації голосу13. ХР 86.2

Егоїстична дружина, котра викликає розчарування. Характер людей, поєднаних шлюбом, вдосконалюється або деградує внаслідок впливу, який вони справляють одне на одного; руйнівний процес має місце через низькість, облудність, егоїстичність і некерованість людської натури, і починається він відразу після шлюбної церемонії. Якщо юнак робить розумний вибір, то знаходить ту, котра, перебуваючи поруч з ним, намагатиметься розділити з ним життєві тягарі, робитиме його благороднішим і чистішим, приносячи щастя своєю любов'ю. Але якщо дружина нестримана, самозакохана, вимоглива, сварлива, постійно приписує своєму чоловікові мотиви й почуття, породжені лише її зіпсованою вдачею; якщо вона не помічає його кохання і не може гідно його оцінити, а говорить про неуважність і відсутність кохання лише тому, що він не задовольняє усіх її примх, то вона майже неодмінно отримає те, на що тепер скаржиться: зробить усі ці звинувачення реальними14. ХР 86.3

Якості, притаманні дружині та матері, котра цінує товариські взаємини в сім'ї. Замість того, щоб занурюватись у важку домашню роботу, дружина і мати повинна знаходити час, щоб читати, отримувати необхідну інформацію, спілкуватися зі своїм чоловіком, сприяти розвитку розумових здібностей власних дітей. Нехай вона мудро використовує можливості, котрими володіє, щоб викликати у дорогих їй людей прагнення до вищих ідеалів. Нехай використовує час, аби зробити дорогого Спасителя своїм постійним Супутником і близьким Другом. Нехай вона знаходить час, щоб досліджувати Його Слово, виходити з дітьми на природу і навчатись у Бога, споглядаючи красу Його творіння. Нехай буде життєрадісною і бадьорою. Замість того, щоб витрачати кожну хвилину на нескінченне шиття, використайте вечір як приємну нагоду для товариського спілкування, коли всі члени родини зустрінуться після трудового дня. Багато чоловіків віддали б тоді перевагу своїй сім'ї, а не клубу чи ресторану. Не один юнак був би збережений від товариства вулиці або підворіття. Багато дівчат було б врятовано від легковажних розпусних знайомств. Вплив сім'ї став би для батьків і дітей тим, чим хоче Бог — благословенням на все життя15. Подружнє життя — це не романтика, воно має свої реальні труднощі й тонкощі. Дружина не повинна вважати себе лялькою, з якою потрібно панькатися, а жінкою, котра може нести на своїх плечах не уявний, а справжній життєвий тягар і жити розумним, змістовним життям, пам'ятаючи, що існують ще й інші речі, окрім її власного “я”, про які варто пам'ятати... Реальне життя має свої темні сторони й печалі. Лихо може спіткати кожну душу. Сатана постійно працює, аби похитнути віру, знищити мужність і надію кожної людини16. ХР 87.1

Порада для нещасливої подружньої пари. Ваше подружнє життя вельми нагадує пустелю, де лише кілька оазисів, про які можна було б з вдячністю згадати. Так не повинно бути. ХР 87.2

Як вогонь не може горіти без палива, так і любов не існує без її прояву на ділі. Ви, брате С., вважаєте, що ніжне й чуйне ставлення до вашої дружини, слова любові й турбота, яку ви виявляєте до неї, використовуючи для цього кожну нагоду, є приниженням вашої гідності. Ви непостійні у власних почуттях, легко піддаєтеся впливу обставин... Залишайте свої клопоти, пов'язані з працею, проблеми і неприємності, коли закінчуєте робочий день. Приходьте до своєї родини з радісним виглядом, виявляйте співчуття, ніжність і любов. Це краще, ніж витрачати гроші на ліки або лікарів для вашої дружини. Це — здоров'я для тіла і сила для душі. Ваше спільне життя дуже нещасливе. Ви обоє зробили його таким. Бог не задоволений вашим жалюгідним становищем; ви самі стали причиною цього через брак самовладання. Ви дозволяєте почуттям панувати над вами. Ви, брате С., вважаєте нижче своєї гідності виявляти любов, говорити добрі й ніжні слова. Ласкаві слова, на вашу думку, є ознакою слабкості характеру і тому є недоречними. Замість них — роздратування, незгода, суперечки й критика... ХР 87.3

Вам притаманний дух незадоволення. Ви зосереджуєте увагу на власних тривогах; вам не дає спокою думка про нестатки й бідність, що можуть колись прийти до вас; ви стривожені, засмучені, у відчаї; ваш розум немов у вогні; ваш дух пригнічений, ви не маєте любові до Бога та вдячності за всі благословення, якими наділив вас добрий небесний Отець. Ви бачите у житті лише все негативне. Безумство світу огортає вас, як важкі хмари безпросвітної темряви. Сатана торжествує, дивлячись на ваше лихо, тоді як мир і щастя могли б належати вам17. ХР 88.1

Нагорода за взаємну любов і терпіння. Без взаємної стриманості й любові жодна земна сила не здатна втримати вас і вашого чоловіка в узах християнській єдності. Ваші подружні стосунки повинні бути тісними й ніжними, святими й високими — такими, котрі наповнювали б ваше життя духовною силою, аби ви могли стати одне для одного саме тим, чого вимагає Слово Боже. Коли ви досягнете стану, якого бажає для вас Господь, то вже на землі небеса стануть вашим надбанням, а Бог перебуватиме у вашому житті18. ХР 88.2

Пам'ятайте, мої дорогі, брате й сестро, що Бог є любов, і що Його благодаттю ви зможете зробити одне одного щасливими, як ви і обіцяли, даючи шлюбну обітницю19. ХР 88.3

Чоловіки й жінки можуть досягти ідеалу, призначеного для них Богом, якщо зроблять Христа своїм Порадником. Що не під силу людській мудрості, те вчинить Його благодать для тих, хто з любов'ю довіряє себе Йому. Його Провидіння може з'єднати серця узами небесного походження. Любов не перетвориться лише на обмін ласкавими, приємними словами. Небесний верстат творить основу тоншу, але водночас міцнішу, ніж та, яку можна зіткати на земних верстатах. Тканина, яка тчеться, не буде дешевою й нетривкою; навпаки, витримає усі випробування та перевірки. Серця будуть з'єднані золотими узами вічної любові20. ХР 88.4