Християнська родина

Частина 11. Діти — молодші, але рівноправні члени сім'ї

Розділ 48. Як небо дивиться на дітей

Діти викуплені Христовою кров'ю. Христос настільки дорожить вашими дітьми, що віддав за них Своє життя. Отже, поводьтеся з ними, як з надбанням Його крові. Терпляче й наполегливо виховуйте дітей для Нього. Застосовуйте до них дисципліну з любов'ю і самовладанням. Якщо чинитимете саме так, вони стануть вінцем радості для вас і сяятимуть у світі, немов світила¹. ХР 224.1

Найменша дитина, яка любить і боїться Бога, є більшою в Його очах за найталановитішого та найосвіченішого мужа, що нехтує великим спасінням. Молодь, котра своє серце і життя присвячує Богові, з'єднується з Джерелом усякої мудрості й досконалості². ХР 224.2

“Таких є Царство Небесне”. Душа малої дитини, що вірить у Христа, така ж дорогоцінна в Його очах, як і ангели, що знаходяться біля Його престолу³. Приводьте дітей до Христа і виховуйте їх для Нього. Навчайте їх йти шляхом послуху, не потураючи апетиту та марнославству. ХР 224.3

Якби ми засвоїли чудові уроки, які Ісус намагався викласти Своїм учням на прикладі малої дитини, скільки перешкод, що здаються нам нині нездоланними, зникло би безслідно! Коли учні, прийшовши до Ісуса, запитали Його: “Хто більший у Царстві небесному?..”, Ісус, покликавши дитину, поставив її посеред них і сказав: “Істинно кажу вам: якщо не навернетесь і не станете як діти, не увійдете в Царство Небесне. Отже, хто умалиться, як ця дитина, той і більший у Царстві Небеснім” (Матв.18:1-4)⁴. ХР 224.4

Божа власність довірена батькам. Хоча своїм життям та існуванням діти завдячують батькам, проте це стає можливим лише завдяки творчій силі Бога, тому що життя походить від Нього. Пам'ятайте, що з дітьми не можна поводитися так, ніби вони є нашою особистою власністю. Діти — спадок від Господа, і План викуплення передбачає як наше, так і їхнє спасіння. Діти довірені батькам, котрі покликані виховувати їх у науці Господній, аби вони могли виконати свою справу для цього часу і для вічності⁵. ХР 224.5

Матері, виявляйте ніжність до своїх дітей! Христос також колись був дитиною. З пошани до Нього поважайте дітей. Дивіться на них, як на священне надбання, довірене вашій опіці не для того, щоб ви потурали їм у всьому, пестили й обожнювали, а щоб навчили їх провадити чисте, благородне життя. Діти — власність Божа; Він любить їх і запрошує вас співпрацювати з Ним, допомагаючи у формуванні досконалих характерів⁶. ХР 225.1

Кожна дитина має змогу осягнути вічне життя. Якщо ви бажаєте зустріти Бога з миром, відживляйте сьогодні Його отару духовною їжею. Діти і молодь — це особливий Божий скарб⁷. ХР 225.2

Юнакам і дівчатам необхідно пояснювати, що їхні здібності — не їхня власність. Сила, час і розумові здібності — це лише позичене багатство. Воно належить Богові, тому кожна молода людина повинна прийняти рішення і використати ці здібності для досягнення найвищої мети. Вона є тією гілочкою, від якої Бог очікує плоду; управителем, капітал котрого повинен давати прибуток; світлом, сяючим у темряві світу. Кожна молода людина, кожний підліток мають роботу, яку покликані виконувати для Божої слави й духовного піднесення людства⁸. ХР 225.3

Дорога до небес під силу дітям. Я бачила, що Ісус знає наші немочі, бо зазнав усього, чого зазнаємо ми, окрім гріха. Тому для кожного з нас Він приготував дорогу, відповідну до наших сил і можливостей. Подібно до Якова, котрий повільно йшов з дітьми, щоб вони могли витримати подорож, Він може підтримати й потішити нас Своєю присутністю, залишаючись нашим Провідником. Дітей Своєї отари Він не зневажає, не нехтує ними, залишаючи позаду. І від нас Господь не вимагає йти вперед, забувши про дітей. Він Сам іде не кваплячись, аби ми і наші діти не залишилися позаду. О, ні! Він вирівнює дорогу життя навіть для дітей. І тому нехай батьки в Його Ім'я провадять дітей вузькою дорогою. Бог визначив нам шлях, що відповідає силі та здібностям дітей⁹. ХР 225.4